Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
27 жовтня 2025 року Справа №200/8136/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (адреса: 10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
22.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат з 01.06.2022 та щодо невиплати заборгованості по страховим виплатам за період 06.08.2022 по 31.07.2025 в сумі 284237,25 грн.;
- стягнути з відповідача заборгованість по страховим виплатам за період з 06.08.2022 по 31.07.2025 в сумі 284237,25 грн.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивач вказав, що ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Також позивач вказав що дізнався про суму заборгованості з листа відповідача від 09.10.2025.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із наступних мотивів.
Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В порядку частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.98 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Зазначене визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
На переконання суду в питаннях оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду, необхідно уникати вияву надмірного формалізму, що може розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд в постанові від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19 зазначив, що 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.
Крім того, як встановлено судом, про суму заборгованості позивач дізнався з листа відповідача від 09.10.2025, а тому враховуючи вищевказане та матеріали справи, доходжу висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Також позивачем одночасно із позовною заявою подано заяву про відстрочення сплати судового збору.
Обгрунтовуючи заяву позивач зазначає, що в нього відсутній дохід, що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми нарахованого доходу, нарахованого податку за період з 01.01.2024 по травень 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду відстрочити сплату судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява N 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява N 73547/01).
Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2024 по справі № 580/1158/23 зазначив, що для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка про доходи, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
З наданої позивачем довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми нарахованого доходу, нарахованого податку від 21.10.2025 встановлено, що загальний дохід позивача за період з січня 2024 по травень 2025 склав 0,00 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по цій справі.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, підсудна Донецькому окружному адміністративному суду.
Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відтак, в силу положень ст. 12, 263 КАС України, ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. При цьому, згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 3 ст. 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В силу ч. 4 ст. ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Тому, з метою з'ясування всіх обставин у справі, наявні підстави для витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ; довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 страхової виплати за період 06.08.2022 по 31.07.2025.
Керуючись ст. 12, 77, 80, 160, 171, 248, 256, 263 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по цій справі.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею О.С. Духневичем .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду:
- засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 );
- довідку про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 страхової виплати за період 06.08.2022 по 31.07.2025.
Витребувані судом докази слід подати до Донецького окружного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу в порядку передбаченому ст. 162 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України розгляд справи по суті буде розпочато через 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Духневич