Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 жовтня 2025 року Справа№200/7267/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови,-
22.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 10.09.2025 у розмірі 10200,00 грн. по ВП № 74417023, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа № 243/2516/23, виданого 17.01.2024 Слов'янським міськрайонним судом.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Натомість державним виконавцем не було здійснено жодних дій для того, щоб пересвідчитися у можливості виконання Головним управлінням рішення суду та визначитися з поважністю причин невиконання, а накладено на Головне управління штраф, чим грубо порушено права управління у виконавчому провадженні та норми частин першої і другої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження».
Позивач вказує, що виділення коштів з Державного бюджету на фінансування судового рішення не залежить від волі Головного управління і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав. Вина та умисел на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку Головного управління відсутня. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 10.09.2025 у розмірі 10200,00 грн. по ВП № 74417023.
01.10.2025 на адресу суду позивачем надано копію оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 10.09.2025 у розмірі 10200,00 грн. по ВП № 74417023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку. Зобов'язано відповідача подати до суду: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 74417023.
09.10.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що у Відділі перебуває виконавчий лист № 243/2516/23, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 , недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 14.03.2020. На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» 12.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74417023. Оскільки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про сплату недоотриманої пенсії за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн. ОСОБА_1 не сплачено, державним виконавцем, 22.08.2025 було винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління пенсійного фонду України у Донецькій області у розмірі 5 100,00 грн. 10.09.2025 у зв'язку із повторним невиконання рішення суду було винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління пенсійного фонду України у Донецькій області у розмірі 10200,00 грн.
Також відповідачем серед іншого заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2023 у справі № 243/2516/23 позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 , недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 14.03.2020.
17.01.2024 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області у справі № 243/2516/23 видано виконавчий лист, який в подальшому був пред'явлений ОСОБА_1 до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Буселом В.О. від 12.03.2024 відкрито виконавче провадження № 74417023 на підставі виконавчого листа Слов'янського міськрайонного суду Донецької області № 243/2516/23 від 17.01.2024.
21.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до виконавчої служби заяву у якій просить закінчити виконавче провадження № 74417023 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Зазначає, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 14.03.2020. Нарахована доплата згідно рішення суду за період з 01.11.2016 по 14.03.2020 у розмірі 239209,20 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
15.08.2025 головним державним виконавцем направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вимогу щодо надання підтверджень виконання судового рішення.
19.08.2025 Головним управлінням на вимогу державного виконавця надано лист № 0500-0405-8/82111 у якому зазначено, що рішенням суду вирішено стягнути з Головного управління на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 246435,71 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 216 за період з 25.01.2020 по 31.03.2022. У липні 2025 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на виконання рішення суду стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 239352,71 грн. та протягом 2024 року Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в загальному розмірі 7083,00 грн. Також повідомлено, що рішення суду щодо зобов'язання виплатити та стягнути має однаковий період з 25.01.2020 по 14.03.2020, таким чином борг за вищезазначений період вважається виплаченим в повному обсязі. В межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн.
Сума недоотриманої пенсії за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн. нарахована на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 облікована Головним управлінням, відповідно до Порядку 1165, та включена до переліку отримувачів виплат за минулий період.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А. від 22.08.2025 у ВП № 74417023 накладено штраф на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у справі № 243/2516/23 і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А. від 10.09.2025 у ВП № 74417023 на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду повторно без поважних причин і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 10.09.2025 у розмірі 10200,00 грн., позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 3 Закону N 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону N 1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону N 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону N 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону N 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов'язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У свою чергу, обов'язковою умовою для накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі є встановлення факту повторного невиконання рішення без поважних причин.
Отже, обов'язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн. 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Як встановлено судом, прийняттю спірної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (10200 грн.) передувало прийняття першої постанови від 22.08.2025 про накладення на боржника у виконавчому провадженні ВП № 74417023 штрафу у розмірі 5100 грн.
Як зазначає позивач, невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості, сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність фінансування.
21.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до виконавчої служби заяву у якій просить закінчити виконавче провадження № 74417023 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Зазначає, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.11.2016 по 14.03.2020. Нарахована доплата згідно рішення суду за період з 01.11.2016 по 14.03.2020 у розмірі 239209,20 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
19.08.2025 Головним управлінням на вимогу державного виконавця надано лист № 0500-0405-8/82111 у якому зазначено, що рішенням суду вирішено стягнути з Головного управління на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 246435,71 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 216 за період з 25.01.2020 по 31.03.2022. У липні 2025 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на виконання рішення суду стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 239352,71 грн. та протягом 2024 року Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в загальному розмірі 7083,00 грн. Також повідомлено, що рішення суду щодо зобов'язання виплатити та стягнути має однаковий період з 25.01.2020 по 14.03.2020, таким чином борг за вищезазначений період вважається виплаченим в повному обсязі. В межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано рішення суду та проведено нарахування недоотриманої пенсії на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн.
Сума недоотриманої пенсії за період з 01.11.2016 по 24.01.2020 у розмірі 226075,24 грн. нарахована на користь ОСОБА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_2 облікована Головним управлінням, відповідно до Порядку 1165, та включена до переліку отримувачів виплат за минулий період.
Отже, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18).
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 16.05.2024 по справі № 200/670/24.
Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, ч. 2 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволені позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналіз наведених норм з урахуванням обставин справи, дають підстави для висновку, що понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 812/246/18.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Отже, ураховуючи, що позивач у цій справі виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона виконавчого провадження, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницької Ольги Анатоліївни від 10.09.2025 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу в розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 74417023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич