28 жовтня 2025 рокуСправа №160/17440/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.06.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, з вимогами:
- визнати бездіяльність Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29А, ЄДРПОУ 40498190) з не здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за скаргою ОСББ «Робоча 65» від 19.04.2025 року протиправною;
- зобов'язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 29А, ЄДРПОУ 40498190) вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю за скаргою ОСББ «Робоча 65» від 19.04.2025 року шляхом проведення позапланової перевірки щодо наявності незаконної/самочинної перебудови в:
нежитловому приміщенні ХІV, корп.1, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
нежитловому приміщенні XIV, XV корп.3, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
нежитловому приміщенні 1, корп.4, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
нежитловому приміщенні 2а, секція 4, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
нежитловому приміщенні ІІ, корп.5, вул. Робоча, 65, м. Дніпро.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" звернулося до відповідача зі скаргою про виявлення самочинної перебудови приміщень у будинку №65 по вул. Робочій м. Дніпро. Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради є компетентним та повноважним органом, який може підтвердити наявність або відсутність факту самочинної перебудови нежитлових приміщень.
Проте, розглянувши скаргу позивача, відповідач надав відповідь листом від 27.05.2025 року №Б-1/4-2/09-25, у якому відмовився надавати відповідь по суті скарги, посилаючись на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі №204/11333/24. Відповідач безпідставно усунувся від виконання обов'язків з державного архітектурно-будівельного контролю у формі позапланової перевірки об'єктів нерухомого майна на предмет самочинного будівництва/перебудови.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/17440/25, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 14.04.2025 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
01.07.2025 р. від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради зі скаргою про виявлення самочинної перебудови приміщень у будинку 65 по вул. Робоча в місті Дніпро та вимогою провести позапланову перевірку цієї перебудови.
Під час розгляду скарги було встановлено наявність провадження в Чечелівському (Красногвардійському) районному суді по справі № 204/11333/24. Позовні вимоги цієї справи стосуються тих самих приміщень, що зазначені у скарзі до управління.
Враховуючи зазначене, комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності управління було прийнято виважене рішення щодо відкладення вирішення питання про необхідність призначення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 65, а саме: нежитлове приміщення XIV, корп. 1, нежитлове приміщення XIV, корп. 3, нежитлове приміщення 1корп. 4, нежитлове приміщення 2а, секція 4, нежитлове приміщення ІІ, корп. 5, до набрання рішення по справі № 204/11333/24 законної сили.
Також, проведення будь-яких позапланових перевірок в сфері містобудівної діяльності можливе лише за наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України.
06.07.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради. Позивач проти доводів, наведених у відзиві, заперечував, пославшись на їх необґрунтованість.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 р. провадження у справі № 160/17440/25 за позовом Об'днання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - зупинено до набрання законної сили рішенням Чечелівського районного суду по справі № 204/11333/24 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3169/23.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 р. ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 р. скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
22.10.2025 р. справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради через Урядову гарячу лінію зі скаргою №736/04-25 від 19.04.2025 р. про виявлення самочинної перебудови приміщень у будинку 65 по вул. Робоча в місті Дніпро.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» просило провести позапланову перевірку щодо наявності незаконної/самочинної перебудови в:
- нежитловому приміщенні ХІV, корп.1, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
- нежитловому приміщенні XIV, XV корп.3, вул. Робоча, 65, м. Дніпро,
- нежитловому приміщенні 1, корп.4, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
- нежитловому приміщенні 2а, секція 4, вул. Робоча, 65, м. Дніпро;
- нежитловому приміщенні ІІ, корп.5, вул. Робоча, 65, м. Дніпро.
Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 27.05.2025 року №Б-1/4-2/09-25 було повідомлено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» про наступне:
«Зважуючи на те, що приміщення №ХIV на 1-му поверсі житлового будинку літ. А- 16 буд. №65 кор. І по вул. Робоча в м. Дніпро не знаходиться на балансі існуючого ОСББ, враховуючи рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі №204/11333/24, в якому позивачу відмовлено в повному обсязі за недоведеністю та безпідставністю (приведення вищезазначеного приміщення в попередній стан), остаточну відповідь управлінням буде надано за результатами рішення апеляційного суду.»
Вважаючи протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо не проведення позапланової перевірки вказаних в скарзі нежитлових приміщень, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 вказаного Закону України до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов'язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (“за», “проти» чи “утримався»);
реквізити та суть звернення;
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану №303 від 13.03.2022 р. за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради через Урядову гарячу лінію зі скаргою №736/04-25 від 19.04.2025 р. про виявлення самочинної перебудови приміщень у будинку 65 по вул. Робоча в місті Дніпро, в якому просило провести перевірку щодо п'яти нежитлових прміщень.
Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 27.05.2025 року №Б-1/4-2/09-25 було повідомлено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» про те, що остаточну відповідь на скаргу управлінням буде надано за результатами рішення апеляційного суду щодо одного з приміщень, вказаних у скарзі.
Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не прийнято остаточного рішення за результатами розгляду скарги позивача.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2021 р. у справі №9901/345/20 дійшла висновку, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З проаналізованих положень чинного законодавства вбачається, що на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради покладено обов'язок щодо здійснення розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та такий розгляд проводиться утвореними при органі державного архітектурно-будівельного контролю комісіями щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
У скарзі позивачем зазначено, що Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» виявлено самочинні перебудови з облаштуванням прорізів у несучих стінах в зазначених в скарзі нежитлових приміщеннях.
Здійснення вказаних самочинних перебудов, в разі їх наявності, суттєво впливає на права мешканців будинку.
При цьому, встановити, чи були дійсно допущені вказані порушення, можливо за наслідками проведеної перевірки компетентним суб'єктом владних повноважень, яким є відповідач.
Відповідно до п. 7-1 Порядку №553 комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Висновок комісії повинен обов'язково містити, зокрема, рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
Судом встановлено, що в десятиденний строк з дня отримання звернення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не було прийнято висновку.
Як вже зазначалося, відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду скарги позивача і на момент розгляду справи.
Посилання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на судові рішення у справах №204/11333/24, №904/3169/23 не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені судові провадження не перешкоджають здійсненню розгляду скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» по суті та прийняттю висновку на виконання положень п. 7-1 Порядку №553.
Крім того, посилання на справу №904/3169/23 відсутнє в листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 27.05.2025 року №Б-1/4-2/09-25.
Рішення у справі №204/11333/24 стосується лише одного нежитлового приміщення із п'яти, вказаних в скарзі.
Отже, відповідачем не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження неможливості виконати обов'язок щодо розгляду скарги позивача з дотриманням положень п. 7-1 Порядку №553.
Таким чином, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не було прийнято рішення (висновку з рекомендацією органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення) на користь заінтересованої особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65», що на підставі закону віднесено до компетенції відповідача та було об'єктивно необхідним і реально можливим для реалізації, але фактично не було здійснено протягом тривалого часу.
При цьому, позовна вимога про зобов'язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю за скаргою ОСББ «Робоча 65» від 19.04.2025 року шляхом проведення позапланової перевірки не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.
Необхідною передумовою для проведення перевірки є рішення центрального органу виконавчої влади.
Винесенню наказу передує висновок комісіє з рекомендацією органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
Позивачем до матеріалів справи додано технічну документацію на нежитлові приміщення в обґрунтування наявності факту самочинного будівництва.
Суд при розгляді справи не надає оцінки вказаним документам, оскільки вони на момент розгляду справи ще не були досліджені комісією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.
Встановити наявність або відсутність підстав для проведення перевірки до розгляду відповідачем по суті скарги позивача суд можливості не має. Суд не може прийняти рішення по суті скарги замість комісії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, а може тільки зобов'язати відповідача розглянути скаргу та прийняти рішення, або перевірити законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Розгляд скарг є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо не розгляду скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» від 19.04.2025 р. вих. №736/04-25 відповідно до положень п. 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №553 від 23.05.2011 р. та зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради розглянути скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» від 19.04.2025 р. вих. №736/04-25 та прийняти висновок відповідно до положень п. 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо не розгляду скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» від 19.04.2025 р. вих. №736/04-25 відповідно до положень п. 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р.
Зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради розглянути скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 65» від 19.04.2025 р. вих. №736/04-25 та прийняти висновок відповідно до положень п. 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Робоча 65" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук