28 жовтня 2025 року Справа №160/6358/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 382 КАС України у справі № 160/6358/24,
установив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року №160/6358/24 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні належної та своєчасної відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р.;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 без змін.
05 червня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року.
В обґрунтування поданого звіту відповідач зазначив, що військовою частиною НОМЕР_2 забезпечено належний розгляд рапорту ОСОБА_2 від 11 серпня 2023 року, здійснено перерахунок вислуги років та враховано до загальної вислуги років позивача періоди, які було ним вказано у зазначеному рапорті. Про здійснення перерахунку вислуги років позивачеві було відомо ще до постановлення судом вказаного вище рішення (в момент одержання витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 12 грудня 2024 року №357, яким ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням з військової служби та який містив вичерпні відомості про перераховану вислугу років. Крім того, після одержання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року Відповідачем додатково повідомлено ОСОБА_1 про результат розгляду його рапорту від 11 серпня 2023 року (на виконання судового рішення) листом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2025 року №1663/3296 “Про результати розгляду рапорту та виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №160/6358/24».
11 червня 2025 року від представника позивача надійшло заперечення на звіт відповідача, в якому зазначив таке: “що 05.06.2025 р. Відпоідачем-2 до Суду першої інстанції було подано завідомо неправдивий звіт Відповідача-2 від 05.06.2025 р. Неправдивість звіту Відповідача-2 від 05.06.2025 р. полягає насамперед в інформуванні Суду про дії, яких Відповідач-2 фактично не вчинив. Так, Відповідачем-2 фактично не розглянуто рапорт від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків Суду та не додано жодного доказу розгляду рапорту від 11.08.2023 р. Що свідчить про фактичне не виконання Рішення від 20.12.2024 р. Доданий до звіту Відповідача-2 лист в/ч НОМЕР_1 №1663/3296 від 05.06.2025 р. не містить фактичної інформації про розгляд рапорту від 11.08.2023 р. та результати розгляду. Отже, Рішення від 20.12.2024 р. залишається фактично не виконаним, звіт Відповідача-2 від 05.06.2025 р. містить завідомо неправдиву інформацію. По-друге: щодо безпосередньо листа №1663/3296 від 05.06.2025 р. доданого до звіту Відповідача-2 від 05.06.2025 р., то він містить твердження про звільнення Позивача, а саме: - абз. 4 “При звільненні з військової службу, з урахуванням одержання військовою частиною НОМЕР_1 послужного списку ОСОБА_2 , відділенням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 було здійснено перерахунок вислуги років та враховано до загальної вислуги років періоди, які було зазначено у рапорті від 11.08.2023, внаслідок чого загальну вислугу років визначено у 20 років 2 місяці 21 день, кількість повних років для нарахування пенсії - 20 років.»; - абз. 5 “Під час виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 було видано на руки витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( про стройовій частині) від 12.12.2024 №357, який містив вичерпні відомості про перераховану вислугу років, яку зазначено вище.». Наведене прямо свідчить про вчинення дій ще до набрання законної сили Рішення від 20.12.2024 р., а також навіть до його ухвалення! Отже, Відповідаче-2 фактично не виконано Рішення від 20.12.2024 р.. По-третє: результатом розгляду рапорту від 11.08.2023 р. мало бути не лише створення розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію відповідно до додатку 3 “Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей» затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071 (далі - Положення №530). Оскільки під час проходження військової служби зарахування попередніх періодів служби з результаті розгляду рапорту від 11.08.2023 р. мало бути виправлення грошового атестату №197 від 13.07.2023 р. та видання відповідного наказу в/ч НОМЕР_1 про становлення відповідної надбавки за вислугу років і, як наслідок, виплата недоплаченої різниці надбавки за вислугу років. Звіт Вдіповідача-2 від 05.06.2025 р. не містить жодної інформацію про вчинення вказаних дій. Доданий лист в/ч НОМЕР_1 №1663/3296 від 05.06.2025 р. так само не містить жодної інформації про виправлення грошового атестату №197 від 13.07.2023 р., видання наказів про встановлення надбавки за вислугу років за 2023 рік, за 2024 рік та інформації і доказів виплати недоплаченої надбавки за вислугу років за весь час військової служби. Згідно абз. 1, 2, 5 п. 3 р. IV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок №260): - абз. 1, 2 “Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди: зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"; - абз. 5 “Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.». Згідно вимог п. 6 розд. ІV Порядку №260 встановлено “Для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців. Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.». Отже, Відповідач-2 мав би внести виправлення до грошового атестату №197 від 13.07.2023 р. або оформити новий грошовий атетстат, та видати накази про встановлення накази про встановлення надбавки за вислугу років за 2023 рік та 2024 рік, а також провести виплату недоплаченої надбавки за вислугу років - але не зробив цього, чим не виконав Рішення від 20.12.2024 р.. По-четверте: доданий до звіту Відповідача-2 від 05.06.2025 р. розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію від 10.12.2024 р. (далі - розрахунок від 10.12.2024 р.) є не правильним, помилковим та завідомо неправдивим з наступних причин: - в рядку 2 розділу 1 розрахунку від 10.12.2024 р. зазначено період служби 25.02.2022 р. по 10.12.2024 р., що не відповідає вимогам абз. 1 п. 2.7 розд. ІІ Положення №530, згідно якого “Вислуга років для призначення пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби.». Одночасно згідно абз. 7, 8 п. 2.7 розд. ІІ Положення №530 визначено “Днем закінчення військової служби є: день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.». Слід нагадати, що Позивача виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 12 грудня 2024 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №357 від 12.12.2024 р. (доказ №1); - в розділі 2 розрахунку від 10.12.2024 р. не внесено інформацію про навчання в цивільному навчальному закладу. Згідно запису №1 трудової книжки НОМЕР_3 (доказ №2) Позивач з 31.08.1992 р. по 27.05.1995 р. навчався в ПТУ №119. Згідно вимог п. 2.2 розд. ІІ Положення №530 час навчання має зараховуватись до вислуги років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Але Відповідачем-2 цього не зроблено; - в пункті а розділу 3 розрахунку від 10.12.2024 р. не внесено періоди участі у безпосередніх заходах із захисту Батьківщини. Згідно вимог абз. 1, 2 п/п 1 п. 2.3 розд. ІІ Положення №530 зараховуються на пільгових умовах “один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час;». Згідно Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №40/2627 від 25.10.2022 р. (доказ №3) Позивач брав безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини з 01.05.2022 р. по 05.05.2022 р. (5 календарних днів), з 16.05.2022 р. по 25.05.2022 р. (10 календарних днів), з 05.06.2022 р. по 30.06.2022 р. (26 календарних днів), з 01.07.2022 р. по 31.07.2022 р. (31 календарних днів), з 01.08.2022 р. по 31.08.2022 р. (31 календарних днів), з 01.09.2022 р. по 30.09.2022 р. (30 календарних днів), з 01.10.2022 р. по 24.10.2022 р. (24 календарних дні). Згідно Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №4983 від 31.05.2023 р. (доказ №4) та Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №15546 від 13.12.2023 р. (доказ №5) Позивач брав безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини з 07.01.2023 р. по 30.01.2023 р. (24 календарних дні). Згідно Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №2483 від 10.12.2024 р. (доказ №6) Позивач приймав безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини з 15.07.2023 р. по 31.07.2023 р. (17 календарних днів), з 01.08.2023 р. по 29.08.2023 р. (29 календарних днів), з 18.09.2023 р. по 30.09.2023 р. (13 календарних днів), з 01.10.2023 р. по 31.10.2023 р. (31 календарний день), з 01.11.2023 р. по 27.11.2023 р. (27 календарних днів); - в пункті а розділу 3 розрахунку від 10.12.2024 р. не внесено періоди участі у безпосередніх заходах із захисту Батьківщини. Згідно вимог абз. 3 п/п 1 п. 2.3 розд. ІІ Положення №530 зараховуються на пільгових умовах “один місяць служби за три місяці: час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;». Позивач перебував на лікуванні в наступні періоди: - з 30 січня 2023 р. по 29 травня 2023 р. в умовах стаціонару відділення гнійної хірургії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ), що підтверджується Первинною медичною карткою (форма 100) від 23.01.2023 р., (доказ №7), Направлення на госпіталізацію (консультацію) до хірурга в/ч НОМЕР_4 від 28.01.2023 р. (доказ №8), постановою ВЛК в/ч НОМЕР_4 оформленою довідкою №1857 від 29.05.2023 р. (доказ №9) та Виписним №999 із медичної карти стаціонарного хворого від 29.05.2023 р. в/ч НОМЕР_4 (доказ №10); - з 19 червня 2023 р. по 10 липня 2023 р. знаходився на лікуванні у обласному центрі фізичної та медичної реабілітації КП “ДОКЛМ“ДОР», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ЕА6459 від 10.07.2023 р. КП “ДОКЛМ» ДОР» (доказ №11); - з 27 липня 2023 р. по 03 серпня 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному неприбутковому підприємстві Кегичівської селищної ради “Кегичівська центральна районна лікарня», що підтверджується Первинною медичною карткою (форма 100) від 13.07.2023 р. ВЕМД КМП “БЛІЛ КМР» (доказ №12) та Випискою із медичної карти стаціонарного хворого СПД від 03.08.2023 р. КНП КСР “КЦРЛ» (доказ №13); - з 28 серпня 2023 р. по 19 вересня 2023 р. перебував в медичному пункті медичної роти в/ч НОМЕР_1 , на підтвердження може бути витребувано у Відповідача-2 копію журналу обліку хворих за 28.08.2023-19.08.2023 р.; - з 18 жовтня 2023 р. по 01 листопада 2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному неприбутковому підприємстві Кегичівської селищної ради “Кегичівська центральна районна лікарня», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого СПД від 01.11.2023 р. КНП КСР “КЦРЛ» (доказ №14); - з 08 грудня 2023 р. по 01 січня 2024 р. на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП “Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова “ДОР», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №ЕА13842 неврології №1 ОКЛМ від 01.01.2024 р. (доказ №15) та Довідкою №67 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 02.01.2024 р. (доказ №16); - з 02 січня 2024 р. по 24 січня 2024 р. на лікуванні в центрі фізичної та медичної реабілітації КП “Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова “ДОР», що підтверджується копією Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ЕА59 від 24.01.2024 р. КП “ДОКЛМ» ДОР» (доказ №17) та Довідкою №728 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 24.01.2024 р. (доказ №18); - з 01 березня 2024 р. по 18 березня 2024 р. на стаціонарному лікуванні в відділенні неврології КП “Дніпропетровський обласний госпіталів ветеранів війни» ДОР», що підтверджується Випискою №805 з медичної карти стаціонарного хворого від 18.03.2024 р. КП “Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» ДОР (доказ №19); - з 20.03.2024 р. по 31.07.2024 р. перебував в стаціонарі неврологічного відділення військового госпіталя в/ч НОМЕР_4 , що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого в/ч НОМЕР_4 №1969 від 31.07.2024 р. (доказ №20); - з 02 липня 2024 р. по 05 липня 2024 р. перебував у стаціонарі неврологічного відділення військового госпіталя в/ч НОМЕР_4 , що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого в/ч НОМЕР_4 №1969 від 05.08.2024 р. (доказ №21); - з 05 серпня 2024 р. по 13 серпня 2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця №1969 від 13.08.2024 р. (доказ №22); - з 13 серпня 2024 р. по 11 листопада 2024 р. перебував у стаціонарі психоневрологічного профілю НВМКЦ “ГВКГ», що підтверджується Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №11293 від 11.11.2024 р. (доказ №23). Слід звернути увагу, що Позивач був змушений отримувати лікування в умовах стаціонару наслідків отриманих травм та загострень хронічних хвороб, які визнані Військово-лікарськими комісіями пов'язаними із захистом Батьківщини, що підтверджується Постановою ВЛК НВМКЦ “ГВКГ» оформленою довідкою №1862-п від 08.11.2024 р. (доказ №23) та Постановою ВЛК НВМКЦ “ГВКГ» оформленою Свідоцтвом про хворобу №1862-п від 08.11.2024 р. затверджене ЦВЛК вих. №7724/9 від 29.11.2024 р. (доказ №24). Отже, далеко не всі періоди військової служби, які належать зарахуванню в пільговому обчисленні, не внесені до розрахунку від 10.12.2024 р. - тобто не зараховані до вислугу років. Таким чином, вислуга років “ 20 років 2 місяці 21 день» зазначена в розрахунку від 10.12.2024 р. та у листі №1663/3296 від 05.06.2025 р. визначена не правильно - тобто не відповідає дійсності. Згідно вимог п. 2.10 розд. ІІ Положення №530 встановлено “Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) персоналу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними підрозділами персоналу.». Таким чином, відділом персоналу Відповідача-2 не виконано службових обов'язків по уточненню все необхідні періоди, які підлягають зарахуванню до вислуги років - що призвело до неправильного обчислення вислуги років Позивача. По-п'яте: згідно вимог п. 2.19 розд. ІІ Положення №530 встановлено “Вислуга років на пенсію, обчислена органами, зазначеними в пункті 2.12 цього розділу, доводиться під підпис військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби, на звороті відповідного розрахунку. …». Але цього Відповідачем-2 не було зроблено ні під час звільнення Позивача, ні на виконання Рішення від 20.12.2024 р. По-шосте: оскільки, Позивач на момент звільнення з військової служби підпадав під дію підпункту “б» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно вимог п. 2.14 розд. ІІ Положення №530, окрім розрахунку вислуги років за додатком №3, Позивачу повинно було складено складено розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років (додаток 4) - але цього не було зроблено ні під час звільнення Позивача, ні на виконання Рішення від 20.12.2024 р. Ні підставі вищевикладеного, твердження Відповідача-2 у звіті від 05.06.2025 р. про сумлінне виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 р. є завідомо неправдивими. Таким чином, Відповідач-2 ухиляється від виконання Рішення Суду від 20.12.2024 р. чим продовжує порушувати права Позивача та завдавати йому істотної шкоди». Просить: 1. Відхилити звіт про виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2025 р. 2. Встановити судовий контроль за виконанням військовою частиною НОМЕР_1 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 про що ухвалити відповідне рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р. розгляд заяви призначено з 07.07.2025р. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала 10.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 р. встановлено судовий контроль за виконанням відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24. Зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24 протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
04 вересня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року №160/6358/24, в якому відповідач зазначив, що рапорт Позивача від 11.08.2023 стосувався лише таких питань: перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012; перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів; внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 ; здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років. З кожного із вказаних питань Відповідачем надано Позивачеві деталізовану, обґрунтовану та законну відповідь (вих. № 1663/6254 від 03.09.2025). Жодних інших питань Позивач у своєму рапорті від 11.08.2023 не порушував. Щодо жодних інших питань відсутні висновки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24. Резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24 (її зобов'язальна складова) є такою: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків суду». Таким чином, Відповідачем здійснено розгляд саме рапорту Позивача та сумлінно і добросовісно виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24. Щодо окремих питань ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року Як убачається зі змісту зазначеної ухвали, Позивач при зверненні до суду із запереченням на попередній звіт Відповідача про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та проханням про встановлення судового контролю, суттєво вийшов за межі спору у справі №160/6358/24 та наголошував судові на такому (не враховуючи питання, яких стосувався рапорт від 11.08.2023 та відповіді на які надано у листі Відповідача (вих. № 1663/6254 від 03.09.2025): перерахунок вислуги років здійснено до набрання рішенням суду законної сили, а відтак такий перерахунок не може вважати виконанням рішення суду; вислугу років розраховано станом на 10.12.2024, а не на 12.12.2024; до розрахунку вислуги років не включено періоди участі у безпосередніх заходах із захисту Батьківщини, які зараховуються на пільгових умовах, які встановлено довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №40/2627 від 25.10.2022 з 01.05.2022 по 05.05.2022 (5 календарних днів), з 16.05.2022 по 25.05.2022 (10 календарних днів), з 05.06.2022 по 30.06.2022 (26 календарних днів), з 01.07.2022 по 31.07.2022 (31 календарних днів), з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 календарних днів), з 01.09.2022 р. по 30.09.2022 р. (30 календарних днів), з 01.10.2022 по 24.10.2022 (24 календарних дні), довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №4983 від 31.05.2023, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №15546 від 13.12.2023 з 07.01.2023 по 30.01.2023 (24 календарних дні), довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №2483 від 10.12.2024 з 15.07.2023 по 31.07.2023 (17 календарних днів), з 01.08.2023 по 29.08.2023 (29 календарних днів), з 18.09.2023 по 30.09.2023 (13 календарних днів), з 01.10.2023 по 31.10.2023 (31 календарний день), з 01.11.2023 по 27.11.2023 (27 календарних днів); до розрахунку вислуги років не включено періоди часу безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії, які зараховуються на пільгових умовах. З приводу наведених вище доводів Позивача, які відображено в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року, Відповідач вважає за необхідне наголосити судові на такому. Своєю зазначеною ухвалою суд поклав на Відповідача обов'язок подати звіт не про виконання самої ухвали та (або) доводів та вимог Позивача, які призвели до її постановлення, а саме рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24. Очевидно, що виконання рішення суду відбувається у межах предмету спору, у яких було задоволено позовні вимоги. Предметом спору у справі №160/6358/24 (в частині задоволених позовних вимог) був обов'язок Відповідача забезпечити належний (повний та своєчасний) розгляд рапорту Позивача від 11.08.2023. Рішенням суду не було зобов'язано Відповідача вчиняти будь-які інші дій. Предметом рапорту Позивача від 11.08.2023 були лише такі питання: перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012; перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів; внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 ; здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років. З кожного із вказаних питань Відповідачем надано Позивачеві деталізовану, обґрунтовану та законну відповідь (вих. № 1663/6254 від 03.09.2025). Таким чином, Відповідачем було вчинено дії виключно в межах питань, які порушував Позивач у своєму рапорті від 11.08.2023 та які були предметом судового розгляду і яких стосувалося виконуване судове рішення. Здійснення Відповідачем перерахунку вислуги років Позивачу до набрання рішенням суду законної сили. не було предметом судового розгляду у справі №160/6358/24 та рішення суду від 20 грудня 2024 року цього питання не стосується. Це питання не порушувалося у рапорті Позивача від 11.08.2023. Здійснення розрахунку вислуги років Позивачу станом на 10.12.2024, а не на 12.12.2024, не було предметом судового розгляду у справі №160/6358/24 та рішення суду від 20 грудня 2024 року цього питання не стосується. Це питання не порушувалося у рапорті Позивача від 11.08.2023. Невключення до розрахунку вислуги років періодів участі у безпосередніх заходах із захисту Батьківщини, які зараховуються на пільгових умовах, не було предметом судового розгляду у справі №160/6358/24 та рішення суду від 20 грудня 2024 року цього питання не стосується. Це питання не порушувалося у рапорті Позивача від 11.08.2023. Невключення періодів часу безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії, які зараховуються на пільгових умовах, не було предметом судового розгляду у справі №160/6358/24 та рішення суду від 20 грудня 2024 року цього питання не стосується. Це питання не порушувалося у рапорті Позивача від 11.08.2023.
23 вересня 2025 року від позивача надійшло заперечення на звіт відповідача, в якому просить відхилити звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2025 р. Визнати невиконання відповідачем-2 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 та Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 провадження № 973зв-25/160/6358/24 зловживанням процесуальними правами та притягти Відповідача-2 до відповідальності. Ухвалити нову ухвалу, якою зобов'язати Відповідача-2 вчинити дії по реальному виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 та зобов'язати Відповідача-2 подати звіт з вказанням оформлених відповідних документів відповідно до вимог Положення №530 (розрахунок вислуги років) та Порядку №230 (наказ про оголошення вислуги років, грошовий атестат, наказ про виплату недоплаченого грошового забезпечення, довідка про виплачене грошове забезпечення тощо), а також зобов'язати надати платіжну інструкцію про виплату недоплаченого грошового забезпечення в частині вислуги років.
Розглянувши вказану заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року №160/6358/24 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні належної та своєчасної відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р.;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 без змін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.373 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч.ч.4 та 5 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 1 ст.373 встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 р. встановлено судовий контроль за виконанням відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24. Зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24 протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У вказаній ухвалі було зазначено таке: як зазначалось, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року №160/6358/24 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
Отже, необхідно встановити чи виконане судове рішення відповідно до його резолютивної частини та з урахуванням висновків суду, зроблених судом у мотивувальній частині рішення. При цьому, про факт розгляду рапорту може свідчити викладення письмових обґрунтувань саме щодо тих питань, які поставлені у рапорті.
Так, у судовому рішенні від 20 грудня 2024 року суд зазначав, що відповідь на рапорт має містити обґрунтовану відповідь на всі питання поставленні у рапорті (зверненні, заяві, скарзі). З такої точки зору відповідь відповідача не є обґрунтованою, оскільки носить виключно поверхневий, відповідач обмежився лише буквальним цитуванням окремих норм чинного законодавства України, проте, не навів їх зв'язку зі змістом звернення позивача, не аргументував застосування цих норм у контексті обставин, указаних у зверненні, не надав відповіді на поставлені заявником питання і жодним чином не вирішив порушені ним проблеми, що не може визнаватися обґрунтованим і правомірним.
Розглянувши лист відповідача від 05.06.2025р. №1663/3296 на виконання рішення, суд зазначає таке.
У судовому рішенні встановлено, що 15 серпня 2023 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому повідомив, що виявив помилку в грошовому атестаті від 13.07.2023р. №197 та просив виправити цю помилку, провести перерахунок вислуги років, виплати недоплачені кошти. У рапорті вказано, що до нього додаються копії згаданих у цьому рапорті документів (грошового атестату від 13.07.2023р. №197, трудової книжки НОМЕР_3 , військового квитка від 14.06.2012 р.).
Так, у судовому рішенні зазначено: «у рапорті заявник указував, що до нього додаються копії згаданих у цьому рапорті документів (грошового атестату від 13.07.2023р. №197, трудової книжки НОМЕР_3 , військового квитка від 14.06.2012 р.). Проте, військова частина не надала жодної оцінки вказаним документам та/або не склала акт про їх фактичну відсутність серед додатків. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про наявність протиправної бездіяльності, яка полягає у ненаданні саме належної, обґрунтованої відповіді на рапорт. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 15.08.2023р.».
У судовому рішенні від 20 грудня 2024 року суд зазначав, що 14 листопада 2023 року позивач звернувся з заявою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, в якому зазначив, що 15 серпня 2023 року він звернувся із рапортом від 11.08.2023 р. до командира в/ч НОМЕР_1 з проханням виправити помилку в грошовому атестаті № та виплатити все недоплачене грошове утримання з 25.02.2022 р.
Також у судовому рішенні від 20 грудня 2024 року зазначено, що у вказаному грошовому атестаті зазначено «вислуга років складає 1 рік 5 місяців та 20 днів», що, за твердженням позивача не відповідає дійсності. Згідно послужного списку особистий №071618 та трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходив службу в пожежній охороні МВСУ, МНСУ, ДІТБ з 15.08.1995 р. по 31.05.2023 р. - тобто 17 років 9 місяців 16 днів. 15 серпня 2023 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому повідомив, що виявив помилку в грошовому атестаті від 13.07.2023р. №197 та просив виправити цю помилку, провести перерахунок вислуги років, виплати недоплачені кошти. У рапорті вказано, що до нього додаються копії згаданих у цьому рапорті документів (грошового атестату від 13.07.2023р. №197, трудової книжки НОМЕР_3 , військового квитка від 14.06.2012 р.).
Суд зазначає, що із змісту листа від 05.06.2025 №1663/3296 вбачається, що відповідачем не надано жодної правової та фактичної оцінки ключовому питанню рапорту позивача, а саме посилання позивача на помилку у грошовому атестаті від 13.07.2023 №197 та необхідності її виправлення, що було предметом рапорту.
У листі відсутнє мотивоване рішення щодо внесення змін до грошового атестату або відмови у внесенні таких змін із зазначенням обґрунтування.
Суд встановив недоведення відповідачем факту належного розгляду рапорту, а саме викладення письмових обґрунтувань саме щодо тих питань, які поставлені у рапорті, а отже і не підтверджено належне виконання рішення суду.
Вказане означає, що рішення суду не виконане, а висновки суду викладені у судовому рішенні не враховані.
Разом із тим зміст листа від 05.06.2025 №1663/3296 не підтверджує належного розгляду рапорту позивача з урахуванням висновків суду, а фактично зводиться до викладення обставин його звільнення, надання розрахунку стажу. Проте, такий підхід не відповідає предмету судового рішення від 20.12.2024 та обов'язку відповідача надати саме мотивовану відповідь за результатом повторного розгляду рапорту від 11.08.2023 згідно з його предметом.
Поданий розрахунок вислуги років сам по собі не є виконанням судового рішення, оскільки не вирішує предмет рапорту, не дає відповіді щодо піднятих у рапорті питань про помилку у грошовому атестаті та її виправлення.
Крім того, позивач вказує, що доданий до звіту Відповідача-2 від 05.06.2025 р. розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію від 10.12.2024 р. (далі - розрахунок від 10.12.2024 р.) є не правильним, помилковим та завідомо неправдивим. Проте, внаслідок відсутності письмових обгрунтувань відповідача з приводу питань, піднятих у рапорті, відсутні письмові обгрунтування відповідача з приводу проведення ним перерахунку вислуги років.
Як зазначено у рішенні від 20 грудня 2024 року у рапорті заявник указував, що до нього додаються копії згаданих у цьому рапорті документів (грошового атестату від 13.07.2023р. №197, трудової книжки НОМЕР_3 , військового квитка від 14.06.2012 р.). Проте, військова частина не надала жодної оцінки вказаним документам та/або не склала акт про їх фактичну відсутність серед додатків. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про наявність протиправної бездіяльності, яка полягає у ненаданні саме належної, обґрунтованої відповіді на рапорт.
Проте, суд не встановив виконання відповідачем судового рішення з урахуванням усіх наведених судом висновків.».
Також Військовою частиною НОМЕР_1 був наданий лист від 03.09.2025р. №1663/6254 «Про результати розгляду рапорту та виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24 (додатково до вих. № 1663/3296 від 05.06.2025 на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі № 160/6358/24)».
У вказаному листі зазначено таке: За результатами розгляду рапорту колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 від 11.08.2023 щодо проведення перерахунку вислуги років для призначення пенсії, який здійснено з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025, та на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі № 160/6358/24, та з інших питань, на доповнення до попереднього листа військової частини НОМЕР_1 (вих. № 1663/3296 від 05.06.2025) повідомляю таке. Рапорт ОСОБА_2 від 11.08.2023 стосувався таких питань: перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012; перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів; внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 ; здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років. З порушених у рапорті питань (виключно) повідомляю таке. Щодо перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012. Деталізовану відповідь з цього питання було надано у попередньому листі військової частини НОМЕР_1 (вих. № 1663/3296 від 05.06.2025). Зокрема зазначено, що при звільненні з військової службу, з урахуванням одержання військовою частиною НОМЕР_1 послужного списку ОСОБА_2 , відділенням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 було здійснено перерахунок вислуги років та враховано до загальної вислуги років періоди, які було зазначено у рапорті від 11.08.2023, внаслідок чого загальну вислугу років визначено у 20 років 2 місяці 21 день, кількість повних років для нарахування пенсії - 20 років. До вказаного розрахунку вислуги років включено періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012, які в арифметичному підсумку становлять: 16 років 9 місяців 17 днів. Наведений у рапорті арифметичний підсумок: 17 років 9 місяців 16 днів є неправильним, оскільки містить очевидну та незаперечну арифметичну помилку. Інші відомості із цього питання докладно наведені у попередньому листі військової частини НОМЕР_1 (вих. № 1663/3296 від 05.06.2025). Щодо перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів. Відповідно до положень статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Розрахунок вислуги років у Збройних Силах України здійснюється відповідно до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (у чинній редакції). Згідно з підпункт 2 пункту 2.6 розділу II вказаного Положення: «До вислуги років для призначення пенсій не зараховуються періоди: перебування громадян у запасі та у військовому резерві Збройних Сил України, у тому числі перебування їх на зборах (командирських заняттях) у військових частинах». Таким чином, у військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для зарахування до вислуги років ОСОБА_2 періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів. Щодо внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 . Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» військову частину НОМЕР_5 розформовано. Військова частина НОМЕР_1 на наділена повноваженнями на внесення будьяких змін до документації розформованої військової частини, а отже, такі зміни не може бути внесено з причин, що не залежать від волі військової частини НОМЕР_1 . Крім того, при звільненні з військової служби ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 було видано інший грошовий атестат (№1877 від 12.12.2024) відповідно до якого вислугу років визначено згідно з проведеним перерахунком. Щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років. Як вже було зазначено вище, ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.12.2024 №138-РС звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації у відставку на підставі підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» -за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. На виконання зазначеного наказу наказом командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 12.12.2024 №357 ОСОБА_2 було виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 та направлено для подальшого обліку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 . При звільненні з військової служби ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 було видано грошовий атестат (№1877 від 12.12.2024) відповідно до якого здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку зі здійсненим перерахунком вислуги років. Здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за періоди проходження військової служби в інших військових частинах військовою частиною НОМЕР_1 є неможливим. Будь-які інші питання не порушувалися у рапорті ОСОБА_2 від 11.08.2023 та не були предметом судового розгляду у справі № 160/6358/24.
Аналізуючи лист від 03.09.2025р. №1663/6254 «Про результати розгляду рапорту та виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 160/6358/24 (додатково до вих. № 1663/3296 від 05.06.2025 на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі № 160/6358/24)», суд виходить із такого.
У цій справі суд встановив, що предметом рапорту ОСОБА_1 є виправлення помилки в грошовому атестаті, яка полягає у неврахуванні до вислуги років періоду з 15.08.1995 р. по 31.05.2012 р. та періоду перебування у запасі 9 років 8 місяців 11 днів; здійснення перерахунку вислуги років ОСОБА_1 ; виплати недоплачених коштів.
В ухвалі про встановлення судового контролю від 15.08.2025 р. суд, зокрема, зазначав, що відповідач не надав жодної правової та фактичної оцінки ключовому питанню рапорту позивача, а саме посилання позивача на помилку у грошовому атестаті від 13.07.2023 №197 та необхідності її виправлення, що було предметом рапорту. У листі відсутнє мотивоване рішення щодо внесення змін до грошового атестату або відмови у внесенні таких змін із зазначенням обґрунтування. Суд звернув увагу на відсутність факту належного розгляду рапорту, а саме викладення письмових обґрунтувань саме щодо тих питань, які поставлені у рапорті, а отже і не підтверджено належне виконання рішення суду.
Відтак, для виконання рішення суду у справі, яка розглядається, відповідач був зобов'язаний здійснити належний розгляд рапорту та надати позивачу відповідь, яка б містила обґрунтовані відповіді на усі підняти позивачем питання.
У листі лист від 03.09.2025р. №1663/6254, адресованому ОСОБА_1 та наданому суду, відповідач-2 правильно окреслив коло піднятих позивачем питань та зазначив, що Рапорт МАРКІНА С.О. від 11.08.2023 стосувався таких питань: перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012; перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів; внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 ; здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років.
Суд встановив, що відповідач-2 надав таку відповідь на питання щодо перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012. Так, відповідач-2 зазначив, що при звільненні з військової службу, з урахуванням одержання військовою частиною НОМЕР_1 послужного списку ОСОБА_2 , відділенням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 було здійснено перерахунок вислуги років та враховано до загальної вислуги років періоди, які було зазначено у рапорті від 11.08.2023, внаслідок чого загальну вислугу років визначено у 20 років 2 місяці 21 день, кількість повних років для нарахування пенсії - 20 років. До вказаного розрахунку вислуги років включено періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012, які в арифметичному підсумку становлять: 16 років 9 місяців 17 днів. Наведений у рапорті арифметичний підсумок: 17 років 9 місяців 16 днів є неправильним, оскільки містить очевидну та незаперечну арифметичну помилку. Інші відомості із цього питання докладно наведені у попередньому листі військової частини НОМЕР_1 (вих. № 1663/3296 від 05.06.2025). Щодо перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів. Також, відповідач-2 з посиланням на нормативні акти зазначив, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для зарахування до вислуги років ОСОБА_2 періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів.
Також суд встановив, що у листі від 03.09.2025р. №1663/6254 відповідач-2 надав відповідь щодо внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 . Так, відповідач, зокрема, зазначив, що військову частину НОМЕР_5 розформовано. Військова частина НОМЕР_1 на наділена повноваженнями на внесення будь-яких змін до документації розформованої військової частини, а отже, такі зміни не може бути внесено з причин, що не залежать від волі військової частини НОМЕР_1 . Крім того, при звільненні з військової служби ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 було видано інший грошовий атестат (№1877 від 12.12.2024), відповідно до якого вислугу років визначено згідно з проведеним перерахунком.
Щодо питання про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років відповідач-2 зазначив, що ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.12.2024 №138-РС звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації у відставку. На виконання зазначеного наказу наказом командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 12.12.2024 №357 ОСОБА_2 виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 та направлено для подальшого обліку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 . При звільненні з військової служби ОСОБА_3 військовою частиною НОМЕР_1 видано грошовий атестат (№1877 від 12.12.2024), відповідно до якого здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку зі здійсненим перерахунком вислуги років. Зрештою, відповідач-2 підсумував, що здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за періоди проходження військової служби в інших військових частинах військовою частиною НОМЕР_1 є неможливим.
Враховуючи наведені обставини суд зазначає, що лист від 03.09.2025р. №1663/6254, містить відповіді та обґрунтування щодо таких питань: перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періодів проходження служби у МВС, МНС, ДІТБ з 15.08.1995 по 31.05.2012; перерахунку визначеної на момент подання рапорту вислуги років шляхом врахування періоду перебування у запасі протягом 9 років 8 місяців 11 днів; внесення виправлень до грошового атестату № 197 від 13.07.2023, виданого військовою частиною НОМЕР_5 ; здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період проходження військової служби у зв'язку із перерахунком вислуги років.
Таким чином, відповідач-2 виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року №160/6358/24, а саме розглянув рапорт ОСОБА_1 від 11.08.2023 р. з урахуванням висновків суду.
У своїх запереченнях на звіт відповідача, позивач просить відхилити звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2025 р. Визнати невиконання відповідачем-2 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 та Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 провадження № 973зв-25/160/6358/24 зловживанням процесуальними правами та притягти Відповідача-2 до відповідальності. Ухвалити нову ухвалу, якою зобов'язати Відповідача-2 вчинити дії по реальному виконанню Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №160/6358/24 та зобов'язати Відповідача-2 подати звіт з вказанням оформлених відповідних документів відповідно до вимог Положення №530 (розрахунок вислуги років) та Порядку №230 (наказ про оголошення вислуги років, грошовий атестат, наказ про виплату недоплаченого грошового забезпечення, довідка про виплачене грошове забезпечення тощо), а також зобов'язати надати платіжну інструкцію про виплату недоплаченого грошового забезпечення в частині вислуги років.
Зокрема, позивач вважає, що має місце повторне невиконання рішення суду, оскільки за наслідками виконання рішення суду мало бути створено:
- розрахунок вислуги років за формою встановленою додатком 3 «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей» затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071 (далі - Положення №530);
- відповідний наказ про внесення зміни в грошовий атестат;
- оформлення нового грошового атестату Позивача; - відповідний наказ про перерахунок грошового забезпечення та його виплату Позивачу відповідно до вимог п. 3, 6 р. IV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок №260);
- довідка встановленої форми про виплачене грошове забезпечення Позивачу.
Проте, суд не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки, як суд вже зазначав, для вирішення питання щодо того, чи виконане рішення суду необхідно встановити чи виконане судове рішення відповідно до його резолютивної частини та з урахуванням висновків суду, зроблених судом у мотивувальній частині рішення. При цьому, про факт розгляду рапорту може свідчити викладення письмових обґрунтувань саме щодо тих питань, які поставлені у рапорті.
Суд дійшов висновку, що відповідач-2 довів факт розгляду рапорту з урахуванням висновків суду, а отже і факт виконання рішення суду, про що свідчить викладення письмових обґрунтувань щодо тих питань, які поставлені у рапорті.
При цьому, резолютивна частина рішення суду не містить зобов'язання відповідача-2 надати: - розрахунок вислуги років; - відповідний наказ про внесення зміни в грошовий атестат; - оформлення нового грошового атестату Позивача; - відповідний наказ про перерахунок грошового забезпечення та його виплату Позивачу; - довідку встановленої форми про виплачене грошове забезпечення Позивачу.
Відтак, вказані зобов'язання перебувають поза межами судового контролю.
Позивач також звертає увагу на необхідність забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, судове рішення повинно забезпечити ефективне поновлення прав, що передбачає відсутність необхідності повторного звернення до суду для захисту права.
З цього приводу суд зазначає, що в межах судового контролю суд перевіряє дотримання виконання судового рішення відповідно до його резолютивної частини та не може виходити за ці межі. У свою чергу, судове рішення за наслідками розгляду позовних вимог у цій справі стосується захисту права позивача на належний розгляд його звернення, що, у першу чергу, полягає у наданні обґрунтованої відповіді на підняті заявником питання.
Що ж стосується питань стосовно вимог надати: - розрахунок вислуги років; - відповідний наказ про внесення зміни в грошовий атестат; - оформлення нового грошового атестату Позивача; - відповідний наказ про перерахунок грошового забезпечення та його виплату Позивачу; - довідку встановленої форми про виплачене грошове забезпечення Позивачу, суд зазначає, що вказані питання виходять за межі резолютивної частини судового рішення та стосуються вже не права на обґрунтовану відповідь на звернення, а права на належний обрахунок вислуги років.
Тому, незгода позивача з обґрунтуваннями, наданими у листі від 03.09.2025р. №1663/6254, може свідчити про виникнення вже нового спору, який стосується не захисту права на звернення (та отримання обґрунтованої відповіді), а права на належний обрахунок вислуги років. Проте, вказані питання виходять за межі цього спору та, відповідно, судового контролю.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем фактично виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 р.
Щодо строків подання звіту, суд зазначає таке.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на подання звіту відповідач зазначає, що протягом усього часу від моменту створення (04 березня 2022 року) військова частина НОМЕР_1 , її підрозділи, беруть перманентну безпосередню участь у бойових діях із противником на різних ділянках фронту з метою відбиття широкомасштабної збройної агресії проти України, відновлення її суверенітету та територіальної цілісності, що об'єктивно та доконано перешкоджає можливості своєчасного отримання поштової (у тім числі судової) кореспонденції та значно ускладнює її оперативне опрацювання протягом строків, що встановлені законом для мирного часу та штатно працюючих суб'єктів владних повноважень, до яких військова частина НОМЕР_1 за жодних обставин не може бути віднесена. Станом на дату постановлення судом ухвали про встановлення судового контролю військова частина НОМЕР_1 так само у повному складі залучена до виконання бойових завдань у складі угруповань військ (сил) та перебуває у районі ведення бойових (воєнних) дій. Представник Відповідача, як на момент постановлення судом ухвали про встановлення судового контролю, так і на момент подання цього звіту, у складі військової частини викону бойові (спеціальні) завдання та безпосередньо перебуває у районі виконання таких завдань. Слід зазначити, що станом на дату подання цього звіту, військова частина НОМЕР_1 бере участь у якості відповідача одночасно у 480 справах лише адміністративної юрисдикції, декількох десятках справ цивільної юрисдикції та є учасником низки кримінальних проваджень. При цьому, військова частина НОМЕР_1 має лише одного уповноваженого представника, який відповідно до своїх посадових обов'язків здійснює представництво у судах (в порядку самопредставництва). Водночас, в Україні триває широкомасштабна війна, а залучення військової частини НОМЕР_1 до бойових дій зумовлює виконання офіцерами юридичної служби насамперед функції юридичних радників відповідних командирів, згідно із вимогами наказу Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року №164 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України». За наведених обставин функція представництва у судах та претензійно-позовна робота в цілому очевидно набувають суто факультативного, не першочергового значення, адже чільне місце посідає виконання насамперед бойових та спеціальних завдань та забезпечення ведення бойових дій військових частин та підрозділів.
Позивач надав заперечення, в якому зазначив, що відповідачем стверджується про виконання бойових та спеціальних завдань із захисту Батьківщини, але не наводиться жодного бойового розпорядження, наказу тощо на підтвердження безпосередньої участі у заходах із захисту Батьківщини. Позивач жодної посадової особи юридичної служби жодного разу не бачив на лініях бойових зіткнень через те, що посадові особи юридичної служби знаходяться далеко від зон бойових дій. Отже, твердження незаконного представника відповідача-2 є безпідставними та не підкріпленими належними та достатніми доказами.
Суд погоджується з аргументами позивача, що відповідач-2 не надав до суду доказів безпосередньої участі у бойових діях, разом з тим суд не може не враховувати те, що загальновідомим є факт воєнного стану, а відповідач-2 є військовою частиною, що в силу закону покладає на неї обов'язки щодо захисту Батьківщини.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 р. у справі 500/1912/22 суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Зважаючи на наведені обставини, а також на загальновідомий факт воєнного стану, суд дійшов висновку, що суворе застосування процесуальних строків у даному випадку може призвести до неможливості розгляду звіту про виконання судового рішення, що не сприяло б дотриманню принципу правової визначеності.
Отже, з метою забезпечення принципу правової визначеності, а також враховуючи наявність факту подання звіту про виконання рішення, що зумовлює потребу вирішити питання щодо завершення процедури судового контролю, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк для подання звіту та прийняти звіт.
Згідно ч.1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття звіту щодо виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі №160/6358/24 та завершення процедури судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 295, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ухвалив:
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №160/6358/24.
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2025 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №160/6358/24.
Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №160/6358/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя А.В. Савченко