про повернення позовної заяви
м. Вінниця
27 жовтня 2025 р. Справа № 120/13254/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків у спосіб надання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та/або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник позивача 09.10.2025 подав заяву про виконання ухвали суду, у якій просив відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви покликаючись на відсутність фінансування.
Ухвалою суду від 14.10.2025 у задоволенні клопотання військовій частині НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки не сплачено судовий збір.
У запропонований судом строк, з урахуванням його продовження ухвалою від 14.10.2025, позивач вимоги ухвали від 29.09.2025 про залишення позовної заяви без руху не виконав.
Натомість, 20.10.2025 представник позивача подав заяву про продовження процесуального строку, яке вмотивоване відсутністю достатнього фінансування для сплати судового збору за цим позовом. Зокрема, представник позивача повідомив, що військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер.
Представник просить врахувати, що процедура виділення відповідного фінансування на сплату судового збору є тривалою та не може бути вирішена військовою частиною у строк 5 днів, який був встановлений окружним адміністративним судом в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2025 року.
Перевіривши доводи вищевказаної заяви про продовження процесуального строку, суд виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
У той же час, відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
В цьому випадку, заявляючи клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, представник військової частини фактично просить суд відстрочити на невизначений строк виконання вимог ухвали від 29.09.2025, покликаючись на відсутність належного фінансування сплати судового збору.
Надаючи оцінку поданій стороною позивача заяві суд враховує, що питання можливості відстрочення сплати судового за подання позовної заяви з огляду на відсутність фінансування, було вирішено в ухвалі від 14.10.2025, якою у задоволенні клопотання військовій частині НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. При цьому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 121 КАС України, продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слід зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VІ встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом № 3674-VІ встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Дослідивши доводи позивача, вважаю, що вони не містять безсумнівних відомостей про час виділення фінансовою частиною замовлених коштів судового збору та надання до суду належного документу про його сплату. Крім того, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, довготривалим виділенням коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Також підлягає врахуванню й те, що ухвалою від 14.10.2025 позивачу вже було продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Зважаючи на те, що вище зазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, а також те, що процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви судом вже продовжувався згідно з ухвалою від 14.10.2025, підстави для повторного продовження процесуального строку, тим паче на неконкретизований позивачем строк, відсутні, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви позивача про продовження такого строку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Отже, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 29.09.2025 залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна