про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
27 жовтня 2025 р. Справа № 120/13268/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації його на військову службу, а також наказу цього ж органу військового управління щодо його призову і направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відтак з метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовною заявою до суду з вимогою зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військової частини.
Ухвалою від 29 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не долучено доказів щодо можливих протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (або ж клопотання про їх витребування).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29 вересня 2025 року направлено на адресу позивача, що зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Проте до суду повернувся поштовий конверт із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою" (на довідці про причини повернення поштового конверту зазначено день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження 14 жовтня 2025 року).
При цьому позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки, що містила позовна заява.
Разом із тим варто зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини вказано на те, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Beles and Others v. The Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69, а також «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29).
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Таким чином, слід дійти висновку, що позивачем хоча і не усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 29 вересня 2025 року, проте такі недоліки не є настільки суттєвими, що могли б перешкодити особі у праві на доступ до правосуддя, а тому повернення позовної заяви в даному випадку буде проявом надмірного формалізму.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Визначаючись із тим, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.
Статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що розгляд справи слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Визначаючись із тим, чи слід витребовувати додаткові докази, зважаю на таке.
Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Водночас частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 2, 3 статті 79 КАС України).
Особливості витребування доказів врегульовано статтею 80 КАС України.
Так, частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації позивача на військову службу та наказ цього ж органу військового управління щодо призову позивача на військову службу і направлення для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Разом із тим разом із позовом такі документи не подані, а тому з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи суд дійшов висновку витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказу про направлення позивача для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 (за наявності таких).
Керуючись статтями 12, 72, 77, 79, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та наказу про направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (за наявності таких).
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачам також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович