Провадження № 2/679/917/2025
Справа № 679/904/25
24 жовтня 2025 року місто Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., ознайомившись з зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, -
встановив:
22 вересня 2025 року до Нетішинського міського суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, у цивільній справі №679/904/25 (провадження №2/679/666/2025) за позовом ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Л.С. до ОСОБА_1 - про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, що перебуває в провадженні Нетішинського міського суду.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси - у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист - є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України).
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним законодавством порядку, в тому числі, щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Відповідно до процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача - є право у встановлені ЦПК України строки подати зустрічний позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог, і метою якого є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень, і, відповідно, подання якого надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
ВС у постанові від 27 січня 2021 року (справа №908/1688/20) зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Правила пред'явлення зустрічного позову унормовано ст.193 ЦПК України, якою визначено, що - зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ст.193 ч.2 ЦПК України).
При цьому вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ст.193 ч.3 ЦПК України).
Крім того, зустрічна позовна заява подається до того суду, який розглядає первісний позов, у письмовій формі, з додержанням загальних правил пред'явлення позову, відповідно до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України.
Тож, насамперед, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, про що також наголошено у Постанові ВС від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 (провадження №12-13гс19), у якій зазначено, що - ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, …, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, і, водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у повному чи частковому співпадінні підстав обох позовів, для підтвердження яких сторонами надані переважно або частково одні ті самі докази, та у можливості зарахування вимог за зустрічним і первісним позовами.
Аналіз наведених норм свідчить, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови їх взаємопов'язаності, тож, окрім загальних вимог, у зустрічній позовній заяві зазначається, що вона подається саме як зустрічна, зі стислим викладенням суті первісного позову, а також, обґрунтуванням взаємопов'язаності висунутих вимог з первісним позовом.
Водночас, слід зазначити, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов'язаність позовних вимог первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд, з урахуванням обставин цивільного провадження, має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні.
Суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень - Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року і Протоколи до останньої, згоду на обов'язковість яких надано ВР України, а також, практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України), оскільки, згідно із ст.9 Конституції України, - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), підлягає застосуванню в Україні, як частина національного законодавства, що повністю узгоджується з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, за якими - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, судом встановлено, що в провадженні Нетішинського міського суду перебуває цивільна справа №679/904/25 (провадження №2/679/666/2025) за позовом ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Людмили Сергіївни до ОСОБА_1 - про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, у якій, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 04 липня 2025 року, - відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, з призначенням судового засідання.
За змістом позовних вимог позивачів ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Л.С. до відповідача ОСОБА_1 - про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, визначено необхідним:
визнати недостовірною та такою, шо принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 та Приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Людмили Сергіївни інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (нік - Аwгога Fегаrі) в соціальній мережі «Fасеbоок» щодо крадіжки та підробки документів на право власності на квартиру АДРЕСА_1 (посилання: https://www.facebook.com/share/16YOA9tn3a/),
зобов'язати ОСОБА_1 видалити відповідний допис (публікацію) з недостовірною інформацією щодо крадіжки та підробки документів на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , опублікований 06 червня 2025 року на своїй сторінці в соціальній мережі «Fасеbоок» під ніком Awrora Fегаrі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 та спростувати цю інформацію шляхом опублікування на своїй сторінці (нік - Awrora Fегаrі) в соціальній мережі «Fасеbоок» резолютивної частини судового рішення у даній справі протягом 10 (десяти) днів з моменту вступу рішення в законну силу щонайменше на 60 (шістдесят) календарних днів,
стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди, Приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Людмили Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_3 ) 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
Водночас, вивченням зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, - встановлено, що за змістом позовних вимог останнього визначено необхідним:
витребувати житло квартиру АДРЕСА_1 з незаконного чужого володіння та користування на користь ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 ,
усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_2 та членів його сім'ї з квартири АДРЕСА_1 , які самоправно заселилися в квартиру без відповідного рішення суду та дозволу власників,
стягнути орендну плату за кожен день користування житлом в інтересах малолітньої дитини, яку позбавили житла в розмірі 1606000 гривень по 05 жовтня 2025 рік та надалі стягувати по 800 гривень доба до повного звільнення квартири, та 350000 моральні збитки,
долучити до справи для захисту прав малолітнього на житло Консула Сербії та Уповноваженого з прав дитини.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи ст.6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави (Рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого королівства» та Рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, суд, дослідивши зміст зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, та зміст позову ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Л.С. до відповідача ОСОБА_1 - про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, - дійшов висновку, що зі змісту первісного та зустрічного позовів не вбачається їх взаємопов'язаність, так як обидва позови ґрунтуються на різних фактичних обставинах, правових підставах та доказах, вимоги за зустрічним позовом взагалі є самостійними і жодним чином не виникають з одних правовідносин, визначених у первісному позові, в тому числі, і коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, їх об'єднання в одне провадження з первісним позовом є неможливим з причин відсутні умов, які свідчили б про їх виникнення та пов'язаність між собою, а спільний їх розгляд є недоцільним, що, відповідно, є підставою для відмови в прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом і є наслідком повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, - позивачеві за зустрічним позовом ОСОБА_1 , оскільки, за приписами ст.194 ч. 3 ЦПК України, - зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ст.193 ч.1, ч.2 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, сторона має право повторного звернення до суду із вказаною заявою, оскільки, повернення зустрічного позову не обмежує право відповідача звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 193-194, 258-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, - до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Нетішинського міського нотаріального округу Франовської Л.С. до відповідача ОСОБА_1 - про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на боці позивача: Посольство Сербії в Україні, Уповноважений Верховною Радою з прав дитини - про витребування майна із незаконного чужого володіння, виселення та відшкодування збитків, - повернути позивачеві за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів цивільної справи.
Роз'яснити, що повернення зустрічного позову не обмежує право особи звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
Ухвалу про повернення позовної заяви (заяви) може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: