Справа № 676/6958/25
Номер провадження 3/676/2447/25
27 жовтня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №112563 від 27 серпня 2025 року, який складений поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративіного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, зокрема в тому, що він 27.08.2025 року о 22 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті 103, що по вул.Ярослава Мудрого,111 в м.Кам'янець-Подільському, виражався в бік поліцейського ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №112564 від 27 серпня 2025 року, який складений поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративіного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, зокрема в тому, що він 27.08.2025 року о 22 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті 103, що по вул.Ярослава Мудрого,111 в м.Кам'янець-Подільському, виражався нецензурною лайкою, шарпав за формений одяг, на законну вимогу інспектора взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції - Андрєйцева Ю.В. припинити вчиняти протиправні дії не реагував, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином шляхом надсилання SMS - повідомлення на його номер мобільного телефону - НОМЕР_2 , який він вказав при складанні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та шляхом завчасного розміщення відповідного повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, причини неявки суддю жодного разу не повідомив. Крім того, привід ОСОБА_1 на 27 жовтня 2025 року уповноваженими службовими особами БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП не виконаний, про причини його невиконання на адресу суду не надійшло жодного повідомлення.
Таким чином, суддею було вжити усіх передбачених діючим КУпАП заходів щодо завчаного належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, а також забезпечення його присутності у судовому засіданні
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).
Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Санкція ст.185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому правопорушенях не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за ст. 173, ст.185 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються наконституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на поліцейському взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистому В.В., оскільки він порушив провадження в справі за ст. 173, ст185 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №112563 від 27 серпня 2025 року, який складений поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративіного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, зокрема в тому, що він 27.08.2025 року о 22 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті 103, що по вул.Ярослава Мудрого,111 в м.Кам'янець-Подільському, виражався в бік поліцейського Андрєйцева Ю.В. нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №112564 від 27 серпня 2025 року, який складений поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративіного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, зокрема в тому, що він 27.08.2025 року о 22 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у кімнаті 103, що по вул.Ярослава Мудрого,111 в м.Кам'янець-Подільському, виражався нецензурною лайкою, шарпав за формений одяг, на законну вимогу інспектора взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції - Андрєйцева Ю.В. припинити вчиняти протиправні дії не реагував, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
Поряд з цим, окрім протоколів про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., до провадження не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ті обставини, що ОСОБА_1 27.08.2025 року о 22 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у кімнаті 103, що по вул.Ярослава Мудрого,111 в м.Кам'янець-Подільському, виражався в бік поліцейського ОСОБА_2 нецензурною лайкою, шарпав за формений одяг, на законну вимогу інспектора взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції - Андрєйцева Ю.В. припинити вчиняти протиправні дії не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та злісну непокору законній вимозі поліцейського.
Долучені до матеріалів справи письмові пояснення потерпілого - поліцейського взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції - Андрєйцева Ю.В. від 27 серпня 2025 року та рапорт поліцейського взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистого В.В., в яких останній зазначає, що в ході спілкування, ОСОБА_1 почав вести себе неадекватно, шарпатись, погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції ОСОБА_2 , оцінюються судом критично, оскільки вони не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами. До того ж, рапорт працівника поліції не є процесуальним джерелом доказів, а є документом внутрішнього документообігу БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП.
А долучениі до провадження протокол АЗ №045932 про адміністративне затримання від 27.08.2025 року підтверджує лише факт затримання ОСОБА_1 27 серпня 2025 року о 22 год. 31 хв. у зв'язку із вчиненням правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП, для присікання адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративні правопорушення за ст.173, ст.185 КУпАП.
А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому, як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, поліцейський взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистим В.В., на якого в даній конкретній справі був покладений обов'язок щодо збирання доказів, оскільки він порушив провадження в справі за ст. 173, ст.185 КУпАП щодо ОСОБА_1 , обмежився лише опитуванням свого колеги - поліцейського Андрєйцева Ю.В., дорученням до матеріалів справи протоколу про адміністративне затримання та рапорту поліцейського взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистого В.В. Проте, ним не зафіксовано належним чином у процесуальний спосіб місце події, не встановлено та не опитано жодних свідків - можливих очевидців події, що ним могло бути зроблено шляхом проведення подворового обходу, та при використанні інших повноважень, які йому надані статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, як убачається із рапорту поліцейського взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Корчистого В.В., під час події велась відеофіксація на портативний відеореєстратор VB 400 477916, 477740, 476451, проте чомусь відеозаписи із зазначених портативних відеореєстраторів до матеріалів провадження не долучені.
Крім того, відповідно до виписаних у ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Положеннями ст.9КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'зків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Установлення злісності непокори, законності розпорядження або вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків є обов'язковими ознаками вказаного вище адміністративного правопорушення.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Із таким тлумаченням терміну «злісна непокора» погодився Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 5 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 у справі №1-28/2011 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті263КУпАП та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання).
Також аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі №3-3133/10.
Разом з тим, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 були направлені саме на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, а також злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'зків, матеріали справи не містять.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст.173, ст.185 КУпАП, - як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст.173, ст.185 КУпАП становлять об'єктивну сторону зазначених адміністративних проступків.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП,
Закрити провадження в об'єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173, ст.185 КУпАП, щодо ОСОБА_1 у зв'язку відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О