Справа № 560/11263/25
Провадження № 2-а/674/55/25
20 жовтня 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е.,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову №0333 від 06 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.06.2025 рекомендованим листом отримав постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №0333 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яким на нього накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанова є незаконною.
28 квітня ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення обставин внесення в базу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Від працівників центру комплектування дізнався, що причиною стало те, що не з'явився за викликом по повістці для звірки даних на 10.11.2024, яка надіслана через відділення Урпошти 29.10.2024 за адресою зареєстрованого місця проживання. Зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти про повернення повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач не отримував в будь-який спосіб повістку з вимогою з'явитись 10.11.2024 о 14 год. Розгляд справи відбувся без участі позивача, що позбавило права скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2025 та постанова не містить жодних даних про виписану повістку, її реєстрового номеру, дати її реєстрації, ким була видана.
Ухвалою судді від 13 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін, надано час для подання відзиву на позовну заяву, витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ..
Позивач в судове засідання не з'явився, у поданій заяві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, розгляд справи просив провести у свою відсутність.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позов не подав, матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 19.06.2025 на адресу, за якою зареєстрований позивач ( АДРЕСА_1 ) та яка міститься у застосунку «Резерв+», надіслано рекомендований лист з постановою №0333 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказаний лист позивач отримав 24.06.2025 (а.с.36,37,4,5,8).
Вказаною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
За змістом постанови 28.04.2025 о 10 год. 20 хв. прибув ОСОБА_1 , оскільки стало відомо, що 29.10.2024 на його ім'я за наявною в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адресою проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням про вручення з описом вкладення №0610201427471 відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 10.11.2024 року о 14:00 год. До ІНФОРМАЦІЯ_6 повернулося рекомендоване поштове відправлення, яке не вручено. Відповідно до довідки про причини повернення , причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». За приписами чинного законодавства повістка вважається не врученою. В той же час, ОСОБА_1 за отриманою повісткою не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і війсь службу», ч.21 Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024р. №560. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників в період з 18.05.2024 до 16.07.2024 не уточнив свої облікові (персональні) дані, чим порушив приписи п.1 ч.2 розд. ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». По суті правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що не прибув, оскільки повістку не вручали, за адресою проживання знаходиться постійно. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є протиправними, постанова підлягає скасуванню.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з абз. 2 частини 1 якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Постанова №560), яким врегульовано процедуру проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до п.34 Постанови 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління(органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів (з 18.05.2024 по 16.07.2024), відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно п. 41 Постанови 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Порядок вручення поштових відправлень передбачений Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009.
Згідно п. 82 Правил передбачено, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Повістка про необхідність явки до ТЦК позивачу вручена не була та докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 не отримував будь-яких повідомлень з поштового відділення про надходження на його ім'я повістки, як це передбачено п.82 Порядку вручення поштових відправлень. Отже, у справі відсутні докази обізнаності позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, відповідач не подав до суду відзиву та будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, що є його процесуальним обов'язком у разі заперечення позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В силу ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний суд у постанові від 08 липня 2020 року по справі № 463/1352/16-а, в якій зазначив, що «процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В свою чергу, відповідач в судове засідання свого представника не направив, будь-яких доказів на спростування позиції позивача не надав, не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву, отже суд кваліфікує таку процесуальну поведінку відповідача як визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні докази, які б об'єктивно підтверджувала факт порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 9, 44, 69, 77, 90, 124, 126, 132, 139, 159, 171, 205, 242, 268, 286 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №0333 від 06 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі - закрити.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
- позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
- відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 перший відділ (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Ю. Е. Шафікова