Справа № 673/607/25
Провадження № 2/673/458/25
(заочне)
"27" жовтня 2025 р. м.Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий суддя - Дворнін О.С.
з участю секретаря судового засідання - Ставнічук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту №397637-КС-001 від 15.09.2021 року, що становить 29 713 грн. 13 коп. та складається з: 10 000 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту, 18 213 грн. 13 коп. - прострочені платежі по процентах, 1 500 грн. - прострочені платежі за комісією та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 15.09.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №397637-КС-001. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 24 тижні до 02.03.2022 року. ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію.
Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора «G-2934», який був надісланий на її номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.
Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 29 713 грн 13 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 18 213,13 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн. Відтак, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Згідно з ухвалою судді від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.
В судове засідання представник позивача не з'явився, разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, останній просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 15.09.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №397637-КС-001 шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Так, 15.09.2021 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №397637-КС-001 про надання кредиту.
Тоді ж ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №397637-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до п. 1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Сторони Договору визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,07766643 процентів за кожен день користування кредитом.
Термін дії Договору до 02.03.2022 року.
Разом з тим, пунктом 2 Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Крім того, пунктом 3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору (а.с.24).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №31744 від 15.09.2025 року (а.с.32).
Належність вказаної карти ОСОБА_1 вбачається із наданої інформації АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої зазначено, що банківська картка № НОМЕР_1 була емітована на ім'я відповідача. Також згідно з даними банку встановлено, що 15.09.2021 року на вказану банківську картку було зараховано грошові кошти від у сумі 10 000 грн. (а.с.55-56 зворотня сторона аркушу).
ОСОБА_1 в порушення договору про надання кредиту №397637-КС-001 від 15.09.2021 року кредитні кошти не повернула, що підтверджується наданою позивачем довідкою про стан заборгованості, згідно якої станом на 14.05.2025 року у відповідачки наявна заборгованість у розмірі 29 713 грн. 13 коп., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за кредитом, 18 213 грн. 13 коп. - заборгованість по відсотках, 1 500 грн. - заборгованість по комісії (а.с.21).
Судом встановлено, що відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала, чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054,1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Матеріали справи свідчать про те, що Договір кредиту укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 1 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Згідно статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_1 , своїх зобов'язань за договором кредиту, станом на 14.05.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 28 713,13 грн, з яких: 10 000 грн. - заборгованість за кредитом, 18 213 грн. 13 коп. - заборгованість по відсотках, 1 500 грн. - заборгованість по комісії
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд дійшов висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тому, з огляду на вищенаведене, станом на 14.05.2025 року у позичальника перед позивачем виникла заборгованість за кредитом у загальному розмірі 29 713 грн 13 коп., яка підлягає стягненню в повному обсязі.
В силу вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог позивача, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268,280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №397637-КС-001 від 15.09.2021 року, що становить 29 713 грн. 13 коп. та складається з: 10 000 грн. 00 коп. - прострочені платежі по тілу кредиту, 18 213 грн. 13 коп. -прострочені платежі по процентах, 1 500 грн. 00 коп. - прострочені платежі за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:
позивач - Товариство з обмежено відповідальністю "Бізнес позика",
адреса: б.Лесі Українки,26, офіс 411, м. Київ, 01133;
відповідач - ОСОБА_1 ,
зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 28.10.2025 року.
Суддя: О. С. Дворнін