Копія
21 жовтня 2025 року Справа № 608/1606/25
Номер провадження2-а/608/140/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.07.2025 року № 1953, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.07.2025 року № 1953, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В позовній заяві позивач зазначив, що 10 липня 2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) винесено Постанову № 1953, якою ОСОБА_1 (далі - Позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладено штраф у розмірі 34 000 гривень.
У постанові йдеться, що "09" липня 2025 року о 12 год. 35 хв. під час перевірки військового обліку на ФОП « ОСОБА_1 » ПП. « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 житель м. Чортків, Тернопільська область було виявлено адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, а саме: згідно «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року та листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.03.2025 року № 6523 посадова особа: директор «Підгрняк М.І.» ПП. «Чортків Бетон» ОСОБА_1 , був зобов?язаний надати до 08.04.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 : 4. Список персонального військового обліку підприємства (організації, установи) відповідно до додатку 5 Порядку: 5. Відомість оперативного обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів підприємства (організації, установи) відповідно до додатку 12 Порядку. 6. Повідомлення про призначення, звільнення (увільнення) керівника посадових осіб державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, відповідальних за організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів відповідно до додатку 1 Порядку.
Станом на 09.07.2025 року посадова особа: директор «Підгірняк М.I.» ПП. «Чортків Бетон» Підгірняк Михайло Іванович на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано відповідь на лист від 10.03.2025 року № 6523 .
Також, 09.07.2025 року, під час здійснення позапланової перевірки стану ведення військового обліку у ФОП « ОСОБА_1 » ПП. « ІНФОРМАЦІЯ_4 » встановлено, що на даному підприємстві відсутні керівні, розпорядчі документи щодо організації. ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних: Таким чином, своїми діями посадова особа, директор « ОСОБА_3 » ПП. «Чортків Бетон» ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про оборону України», ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ст. 1, ст. 3. ст. 38 Закаону України «Про військовий обов?язок і військову службу», пункту 21, 34 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» затвердженого Постановою Кабінету України від 30.12.2022 року N? 1487 а саме: абзац 2, ст. 21: «Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття. виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів». ст. 34: «З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: абзац 1 «перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов?язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ відповідних підрозділах розвідувальних органів.
В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які полягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану», абзац 7 «забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку». даних, що вносяться до списків персонального військового обліку».
Згідно вимог Закону України «Про оборону України», враховуючи Укази Президента України від 17.03.2014 N? 303/2014 «Про часткову мобілізацію», від 24.02.2022 N? 65/2022 «Про загальну мобілізацію», від 17.05.2022 N? 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 12.08.2022 N? 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 07.11.2022 N? 758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» та роз?яснення Верховного Суду викладені у листі від 13.04.2018 N? 60-1543/0/2-18, в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» порушення вчинене в особливий період. Таким чином, своїми діями посадова особа, директор «Підгірняк М.I.» ПП. «Чортків Бетон» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення в особливий період. передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
У той же час фактичні обставини свідчать, що позивач не являється керівником підприємства та будь якого відношення до підприємства немає, а будучи ФОП не має обов'язку щодо ведення мобілізаційної підготовки та військового обліку.
Таким чином, у позивача не було обов'язку щодо ведення мобілізаційної підготовки та військового обліку. Позивач повідомляв відповідача про об'єктивну неможливість виконання згаданого порядку та листа, однак ці пояснення відповідачем було проігноровано.
На переконання позивача, постанова №1953 від 10.07.2025 року ухвалена з порушеннями норм права і підлягає скасуванню через відсутність складу адміністративного правопорушення, недоведеність вини, а також порушення процесуальних норм.
Так, частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Однак, відповідальність настає виключно за наявності повного складу правопорушення (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна і суб'єктивна сторона).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 30 грудня 2022 року № 1487 та стаття 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає обов'язки підприємств, установ та організацій щодо мобілізаційної підготовки та ведення військового обліку. Обов'язки, покладені на підприємства, установи та організації: сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП). Забезпечувати оповіщення та прибуття працівників, які залучаються до мобілізації. Вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працівників.
У ситуації, що склалася, позивач не являється керівником підприємства та будь якого відношення до підприємства немає, а будучи ФОП не має обов'язку щодо ведення мобілізаційної підготовки та військового обліку.
Позивач ОСОБА_1 просить скасувати, як незаконну постанову про накладення на нього стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач та його представник адвокат не з'явилися, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Представником відповідача відзиву на позовну заяву не було подано.
Враховуючи заяву позивача та його представника адвоката, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів тощо (ч. 1ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Ст. 13 Конвенції передбачає право на ефективний засіб правового захисту та позивачка вимушена звертатися до суду, оскільки у межах адміністративного провадження її пояснення не були враховані, що фактично позбавило можливості відстояти свою правоту ще на досудовій стадії.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Проте суду відзив на позовну заяву та докази, на які посилається відповідач, як на підставу правомірності своїх дій при винесенні рішення, та і не було подано.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Заразом для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні оставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідач не вказав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст. 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
Також, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної
відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами ііротягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий -: згляд до компетентного органу (посадової особи);
3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про ввзгіністративне правопорушення;
4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: посутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідач не дослідив обставин, що позивач не являється керівником підприємства та будь якого відношення до підприємства немає, а будучи ФОП не зобов'язаний вести військовий облік найманих працівників; подавати списки призовників, військовозобов'язаних або резервістів до ТЦК та СП; повідомляти ТЦК та СП про прийняття або звільнення працівників; виконувати функцію оповіщення працівників про виклик або вручення повісток від ТЦК та СП. Це свідчить про порушення процедури та формальний підхід до розгляду справи.
Адміністративний штраф у розмірі 34 000 грн має істотний характер і потрапляє під ознаки «criminal charge» у розумінні ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Engel та інші проти Нідерландів», «Бенхем проти Великої Британії»).
Відсутність детального з'ясування фактичних обставин, формальне накладення штрафу свідчать про порушення права на справедливий розгляд.
З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.
Враховуючи всі наведені обставини, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, вважаю, що відповідач протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 № 1953 від 10.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 9, ч. 3 ст. 210-1, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 122, 139, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.07.2025 року № 1953, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.07.2025 року № 1953, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривні за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Строк виготовлення повного тексту рішення 28 жовтня 2025 року.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1606/25
Рішення набрало законної сили " " ________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " ________________ року.
Секретар: