Копія:
"22" жовтня 2025 р. Справа № 608/1069/25
Номер провадження2/608/631/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,
представника позивача адвоката Іжука Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
В позовній заяві вказав, що він працював у ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» з 09.09.2020 року та 31 січня 2025 року трудовий договір між ним та відповідачем було розірвано за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
З виписки Пенсійного фонду з індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що за період вересня 2020 року по січень 2025 року йому було нараховано заробітну плату.
Згідно інформації АТ «ПриватБанк» про виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.01.2024 року по 17.12.2024 року, від 15.05.2025 року вбачається, що 17.12.2024 року йому було в останнє виплачено відповідачем заробітну плату за жовтень 2024 року.
Також у зв'язку з тим, що заробітна плата працівникам не виплачена, унеможливлюється отримати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату.
З даного приводу, його представником адвокатом Іжуком Б.В. було надіслано до відповідача адвокатський запит, проте жодної відповіді по сьогоднішній день не отримано.
Відповідач ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» умисно та безпідставно не провів належний розрахунок з позивачем при звільненні, а саме за листопад, грудень 2024 року та січень 2025 року, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Вважає, що сума заборгованості по заробітній платі, яка підлягає виплаті станом на 31.01.2025 року (з листопада 2024 року по грудень 2025 року), з вирахуванням податку, становить 36 305 гривень 07 копійок.
Крім того, через те що відповідачем невчасно виплачено заробітну плату, в період з листопада 2024 року по грудень 2025 року, відповідач ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» повинен виплатити йому також і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів: 14 106, 68 гривень : 11 (кількість робочих днів в листопаді-грудні 2024) = 1282, 4254 грн./день. 1282, 4254 гривень х 11 (кількість робочих днів з листопада 2024 року по грудень 2025 року) = 26930,94 гривень.
Представник позивача адвокат Іжук Б.В. посилається на ст.ст. 21, 94, 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.
Представник позивача адвокат Іжук Б.В позовні вимоги підтримує, просить задоволити. Проти винесення заочного рішення у справі, не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи судом.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження разом із копію позовної заяви із доданими до неї документами було надіслано відповідачу вчасно, а тому суд вирішує спір за наявними у справі доказами, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача адвоката Іжука Б.В., дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» з 09.09.2020 року.
31 січня 2025 року трудовий договір між ним та відповідачем було розірвано за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
З виписки Пенсійного фонду з індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що за період вересня 2020 року по січень 2025 року йому було нараховано заробітну плату.
Згідно інформації АТ «ПриватБанк» про виплату заробітної плати ОСОБА_1 за період з 04.01.2024 року по 17.12.2024 року, від 15.05.2025 року вбачається, що 17.12.2024 року йому було в останнє виплачено відповідачем заробітну плату за жовтень 2024 року.
Відповідач ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» умисно та безпідставно не провів належний розрахунок з позивачем при звільненні, а саме за листопад, грудень 2024 року та січень 2025 року, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Суд вважає, що позивачем та його представником вірно зазначена сума заборгованості по заробітній платі, яка підлягає виплаті станом на 31.01.2025 року (з листопада 2024 року по грудень 2025 року), з вирахуванням податку, становить 36 305 гривень 07 копійок.
При цьому, відповідачем не доведено протилежного.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться вдень звільнення.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
При визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги розрахунковий листок, форми ОК-5 Пенсійного Фонду України, а саме витяг з Реєстру застрахованих осіб, наданий позивачем ОСОБА_1 .
Факту наявності заборгованості заробітної плати представником відповідача ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем, станом на день ухвалення рішення суду, не подано.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, яким позивачу не нараховано і не виплачено у передбачені законом строки заробітну плату, допустимих доказів на підтвердження факту відсутності заборгованості заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, відтак суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення заробітної плати у розмірі 36305 гривень 07 копійок є також обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в рішенні суду.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час затримки виплати розрахункових суд зазначає наступне.
Із змісту ст. 117 КЗпП України вбачається, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 розд. ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньо годинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Як встановлено, станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.
Пунктами 2, 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів: 14 106, 68 гривень : 11 (кількість робочих днів в листопаді-грудні 2024) = 1282, 4254 грн./день. 1282, 4254 гривень х 11 (кількість робочих днів з листопада 2024 року по грудень 2025 року) = 26930,94 гривень.
Таким чином, середній заробіток за порушення строків виплати, належний звільненому працівникові - позивачу ОСОБА_1 становить 26930, 94 гривні, які підлягають до стягнення з відповідача.
Оскільки відповідно до вимог ст.117 КЗпП, з вини власника, не було виплачено належних звільненому позивачу ОСОБА_1 сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, суд вважає, що вимога про стягнення середнього заробітку за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум є підставною.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати за позовні вимоги щодо невиплати заробітньої плати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Відтак, судовий збір у розмірі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 21, 47, 94, 115, 116, 117 КЗпПУ, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 139, 175-177, 184, 187, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА», Код ЄДРПОУ 42501985, вул. Шота Руставелі, 26, корп. Офіс 2 кв. приміщення 1, м. Львів, Львівська область, 79005 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 36 305 (тридцять шість тисяч триста п'ять) гривень 07 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА», Код ЄДРПОУ 42501985, вул. Шота Руставелі, 26, корп. Офіс 2 кв. приміщення 1, м. Львів, Львівська область, 79005 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 , середній заробіток за порушення строків виплати, належних звільненому працівникові сум, за період з листопада 2024 року по грудень 2025 року, в розмірі 26930 (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 94 копійки.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА», Код ЄДРПОУ 42501985, вул. Шота Руставелі, 26, корп. Офіс 2 кв. приміщення 1, м. Львів, Львівська область, 79005 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Строк виготовлення повного заочного рішення 27 жовтня 2025 року.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1069/25
Заочне рішення набрало законної сили " " _________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію заочного рішення видано " " _________________ року.
Секретар: