21.10.2025 Справа №607/19224/25 Провадження №1-кс/607/5436/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Тернопільського управління Державного бюро розслідувань у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , в межах кримінального провадження №62025140140000268 від 06.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, на утриманні 2 неповнолітніх дітей та мати - особа з інвалідністю І групи, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, водія першого мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п.1), 3), 4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості органу досудового розслідування здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, підтримує думку свого захисника.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання та просив визначити заставу у мінімальному розмірі, оскільки на утриманні підозрюваного ОСОБА_4 є 2 неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та мати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - особа з інвалідністю І групи.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що у провадженні слідчих четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебувають матеріали кримінального провадження №62025140140000268 від 06.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, згідно оголошеної підозри, 26 лютого 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації.
26 лютого 2022 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду водія третього мінометного взводу мінометної батареї вказаної військової частини.
Надалі, 10 жовтня 2023 року солдата ОСОБА_4 увільнено від займаної посади і призначено на посаду водія третього мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
23 січня 2025 року о 06 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби у розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув.
У період з 06 години 00 хвилин 23 січня 2025 року по 09 годину 00 хвилин 01 липня 2025 року, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
01 липня 2025 року о 09 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Таким чином, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин о 06 годині 00 хвилин 23 січня 2025 року не з'явився, та в подальшому, проводячи час на власний розсуд, о 09 годині 00 хвилин 01 липня 2025 року прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, чим вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023).
01 липня 2025 року відносно ОСОБА_4 скеровано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у порядку ч. 5 ст. 401 КК України.
Однак, 04 вересня 2025 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вказане вище клопотання повернуто у зв'язку із постійною неявкою підозрюваного у судові засідання, що стало перешкодою судового розгляду та прийняття рішення у справі (ухвалу отримано до виконання 11 вересня 2025 року).
16 вересня 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженню зупинено, а підозрюваного оголошено в розшук.
Надалі, 17.09.2025 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20.10.2025 ОСОБА_4 затримано відповідно до вищевказаної ухвали слідчого судді та досудове розслідування продовжено.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, тобто самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Вказане підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення №1496/9/428 від 10.02.2025; матеріалами службового розслідування, проведеного для уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ; показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України) переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. П.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Також підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання (п.4 ч.1 ст. 177 КПК України) та з огляду на його попередню поведінку і вчинені дії може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, яке спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення та обставин справи, дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дані щодо неможливості триманні під вартою підозрюваного слідчий суддя не встановив.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд із положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом щодо особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , на утриманні якого перебуває двоє неповнолітніх дітей та мати з інвалідністю І групи, його майновий стан, доходить висновку про доцільність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 18 грудня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA35 8201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/19224/25 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2025.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 23 год. 59 хв. 18 грудня 2025 року наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
-не відлучатися ізс. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до органів УДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_15