Іменем України
16.10.2025 Справа №607/20764/25 Провадження №1-кс/607/5903/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
07.10.2025 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , через систему «Електронний суд» звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Скарга мотивована тим, що 01.07.2025 дізнавачем сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Однак адвокат вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням процесуальних норм КПК України.
Так, адвокат зазначив, що при проведенні досудового розслідування докази, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, встановлені та досліджені неповно, необ'єктивно та однобоко, а рішення про закриття кримінального провадження прийняте без всебічного, повного і неупередженого дослідження фактичних обставин.
Зокрема, з дати внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 11.05.2025 до дати прийняття рішення про закриття кримінального провадження, тобто до 01.07.2025 дізнавач здійснив лише допит потерпілого ОСОБА_4 , не встановивши та не допитавши інших осіб, які були учасниками конфлікту та вчинення відносно ОСОБА_4 неправомірних дій. При цьому надані ОСОБА_4 свідчення, зокрема і щодо осіб, які були присутні на місці події, не були перевірені, що свідчить про неповноту досудового розслідування.
Також у постанові про закриття кримінального провадження дізнавач зазначив, що 12.06.2025 виніс постанову про призначення експертизи для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_4 . Однак така експертиза проведена не була у зв'язку із неявкою ОСОБА_4 для її проходження. Відтак дізнавач дійшов висновку про неможливість встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, завданих потерпілому, та про неможливість подальшого розслідування даного факту.
Адвокат зауважив, що в матеріалах провадження відсутні відомості про направлення дізнавачем запиту до експертної установи та відсутня відповідь експертів про неявку ОСОБА_4 для проходження експертизи. При цьому в матеріалах справи наявний висновок експерта № 472 від 04.07.2025, з якого вбачається, що на час обстеження у ОСОБА_4 тілесні ушкодження не виявлені.
Такі обставини, на думку адвоката, зумовлені тим, що подія, під час якої ОСОБА_4 були нанесені тілесні ушкодження, мала місце 30.01.2025, а експертиза призначена лише 12.06.2025. При цьому ОСОБА_4 із заявою про кримінальне правопорушення звернувся до органу досудового розслідування одразу ж 30.01.2025, однак відповідні відомості до ЄРДР були внесені лише 11.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді. Постановленої за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 . Указане, на думку адвоката, свідчить про зволікання проведення досудового розслідування, що привело до зникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 , оскільки з часу події до винесення постанови про призначення експертизи пройшло чотири з половиною місяці.
Крім цього, під час допиту потерпілого ОСОБА_4 останній зазначив, що неправомірні дії відносно нього вчиняв ОСОБА_6 , який виражався нецензурною лайкою та вирвав з його рук мобільний телефон. Однак дізнавач не провів допит ОСОБА_6 та не надав оцінку його діям, а також діям інших осіб, що вчиняли неправомірні дії відносно ОСОБА_4 . Адвокат зазначив, що з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що в діях ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб наявні ознаки хуліганства або ж перевищення службових повноважень, оскільки стало відомо, що останні працюють в одному із Департаментів Тернопільської міської ради та здійснюють перевірку законності паркування в місті. Проте такі обставини також залишились поза увагою органу дізнання.
Також адвокат вказав, що потерпілому ОСОБА_4 не вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого та така пам'ятка відсутня у матеріалах кримінального провадження.
За таких підстав адвокат просить скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі, та просив скаргу задовольнити. Додатково зазначив, що під час завдання тілесних ушкоджень у потерпілого був відібраний мобільний телефон, який був повернутий ОСОБА_4 лише після прибуття на місце події працівників поліції. Про ці обставини потерпілий вказав під час свого допиту, однак дізнавач не перевірила ці обставини та оцінку їм не надала.
У судове засідання уповноважений дізнавач сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з'явився.
Указане згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, а також матеріали кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Так, сектором дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відомості про дане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР на підставі
ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2025, винесеної у справі № 607/8185/25, про зобов'язання внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 .
Постановою дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 дане кримінальне провадження закрите відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається з даної постанови, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025, дізнавач зазначив, що під час проведення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, винесено постанову про призначення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень потерпілого, однак по теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з'явився для проходження судово-медичної експертизи, що унеможливлює встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_4 , та подальше розслідування даного факту.
Відтак з урахуванням викладеного дізнавач дійшов висновку про те, що потерпілий відмовився від обвинувачення, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України дізнавач прийняв рішення про закриття кримінального провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя доходить висновку, що постанова дізнавача від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 є немотивованою та передчасною, виходячи з такого.
Частина 2 ст. 9 КПК України встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідча суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора.
У ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий, дізнавач в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Разом з тим для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 94 КПК України покладають на слідчого, дізнавача обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 слідча суддя встановила, що дізнавач сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 при закритті цього кримінального провадження вказаних вимог закону не дотрималася.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні дізнавачем здійснені такі слідчі (розшукові) та процесуальні дії: проведений допит потерпілого ОСОБА_4 ; винесена постанова про призначення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Разом з тим дізнавач не провів належних та достатніх слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні.
Так, висновки дізнавача про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення є передчасними, оскільки для підтвердження таких обставин дізнавача у передбаченому законом порядку не скерував запит для експертної установи та не встановив беззаперечно нез'явлення потерпілого для проведення відносно нього експертного дослідження. Докази того, що дізнавач звертався до експертної установи з метою отримання інформації щодо виконання призначеної експертизи у матеріалах кримінального провадження відсутні. Більше того покликання дізнавача на норми КПК України, які регулюють відмову потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, стосуються судового розгляду кримінального провадження, а також не свідчать про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Про що в оскаржуваній постанові вказав дізнавач.
Більше того у матеріалах кримінального провадження наявний висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 472 від 04.07.2025, зі змісту якого вбачається, що потерпілий виконав свій процесуальний обов'язок та з'явився до експертної установи для здійснення відносно нього експертного дослідження.
При цьому в порушення вимог ст. 55 КПК України дізнавач навіть не вручила потерпілому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, що, у свою чергу, підтвердило б процесуальний статус ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні.
Крім цього, під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_4 надав показання щодо осіб, які вчинили відносно нього протиправні дії та нанесли йому тілесні ушкодження вказавши, що такі дії були вчинені ОСОБА_6 та іншими особами, які є службовими особами Тернопільської міської ради.
Разом з тим такі обставини дізнавачем не перевірені, допит ОСОБА_6 не здійснений, а також не вжиті жодні заходи з метою встановлення інших осіб, що були присутні на місці події, та здійснення їхнього допиту.
Так само дізнавач не встановив та не допитав працівників поліції, що прибували 30.01.2025 за викликом ОСОБА_4 на місце події, з метою з'ясування фактичних обставин, що мали місце.
Крім цього, враховуючи, що експертне дослідження відносно ОСОБА_4 здійснене через 5 місяців після можливого нанесення йому тілесних ушкоджень та експерт станом на 04.07.2025 не встановив у ОСОБА_4 таких ушкоджень, показання свідків можуть підтвердити чи спростувати нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та їх характер.
Так само дізнавач не вчинив жодних дій на встановлення обставин про те, чи є особи, можливо причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, службовими особами, зокрема, але не виключно, дізнавач не направив запит до Тернопільської міської ради для отримання інформації про осіб, що здійснювали свої повноваження паркувальників на місці події 30.01.2025; інформації про те, чи є ОСОБА_6 службовою особою; інформації щодо посадових інструкцій таких осіб, а також у випадку встановлення факту, що такі особи є працівниками органу місцевого самоврядування, не надана оцінка діям цих службових осіб.
Також всупереч вимогам ст. 223 КПК України дізнавач не перевірив та не підтвердив чи не спростував належними доказами обставини можливого заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4 . Оцінка таким обставинам, які можуть свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, дізнавачем не надана.
Крім цього, при винесенні постанови про закриття кримінального провадження дізнавачем не були дотримані вимоги ст. 110 КПК України щодо належної мотивації підстав закриття провадження, оскільки дізнавач обмежився лише посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким передбачено таку підставу закриття кримінального провадження як встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, проте в мотивувальній частині постанови належним чином не обґрунтував підстави прийняття даного рішення з посиланням на відповідні докази, отримані під час досудового розслідування.
У зв'язку з цим слідча суддя вважає, що існують обставини, що вказують на поверхневість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та як наслідок рішення дізнавача про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Зазначене стало підставою передчасного і помилкового висновку дізнавача про можливість закриття кримінального провадження з підстав, вказаних в оскаржуваній постанові.
Такі обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Таким чином скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова повинна бути скасована як така, що винесена передчасно, без повного та всебічного встановлення всіх обставин, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження як законність.
При цьому слідча суддя вважає, що на теперішній час не вичерпано процесуальної можливості встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні шляхом проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12025216040000319 від 11.05.2025. Під час проведення досудового розслідування належить вжити всіх заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі (розшукові) дії, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Щодо вимоги про зобов'язання органу дізнання провести необхідні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні слідча суддя зазначає таке.
Так, згідно з ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а тому слідча суддя не вбачає підстав для зобов'язання дізнавача на проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні. При цьому ухвала слідчого судді є обов'язковою до виконання органом досудового розслідування, а відтак висновки, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали, мають бути враховані дізнавачем під час подальшого здійснення дізнання у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 2, 9, 84, 91, 92, 303, 306, 307, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 01.07.2025 про закриття кримінального провадження № 12025216040000319 від 11.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Копію ухвали надіслати сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025216040000319 від 11.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1