27.10.2025 Справа №607/12374/25 Провадження №2-а/607/549/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дуди О.О.
за участю секретаря судового засідання Багрій І.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Дживри С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4878638 від 02 червня 2025 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 02 червня 2025 року постановою інспектора поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області серія ЕНА № 4878638 в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Йому здалося, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з телефоном у руці, чим порушив правила дорожнього руху, але насправді ніяких порушень не було. Таким чином відповідач порушив вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку потрібно зазначити, що відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб'єктивну сторону, обов'язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними доказами відповідач мав право притягати ОСОБА_1 до відповідальності. Таким чином відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, ст. 69 КАСУ, де зазначається що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, скасувати постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказав, що мобільним телефоном під час руху транспортного засобу не користувався. Вважає дії працівників неправомірними та просить також провести службову перевірку щодо працівників поліції.
Представник відповідача у судовому засіданні та згідно з відзивом на позов, просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративного правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4878638 від 02 червня 2025 року, встановлено, що позивач 02 червня 2025 року об 21 год. 32 хв. в м. Тернополі по вул. Зелена, 1 керуючи автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху транспортним засобом користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив п.2.9 д) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. В м. Тернополі по вул. Зелена, 1 працівниками поліції здійснено зупинку керованого позивачем ТЗ Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 . Працівники поліції повідомили причину зупинки, а саме те, що позивач керуючи ТЗ користувався засобами мобільного зв'язку, тримаючи в руці телефон, ОСОБА_1 визнав правопорушення та повідомив, що телефонував лікарю. У відповідності до ст.251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є доказом в справі про адміністративне правопорушення (до позовної заяви не долучено жодних доказів про стан здоров'я позивача та необхідність порушувати ПДР України спілкуючись по телефону тримаючи його в руці під часу керування ТЗ). Зафіксовано в період часу 21 год 39 хв по 21 год. 42 хв на Н/К №474456 (додано до матеріалів справи та вписано в графу оскаржуваної постанови). В період часу з 22 год. 24 хв по 22 год. 28 хв під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу повторно повідомлено причину зупинки керованого ним ТЗ, ОСОБА_1 повторно визнав, що користувався мобільним пристроєм здійснюючи телефонний дзвінок під час керування ТЗ. Водія ознайомлено з правами за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, під часу розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не заявляв клопотання про ознайомлення з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення. Після чого поліцейський повідомив про своє рішення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також строки оплати і оскарження постанови. Отже, було проведено повний розгляд справи про адміністративне правопорушення із ознайомленням позивача з його правами, з'ясуванням усіх обставин справи, що підтверджується доданими до справи доказами. Факт керування ТЗ позивачем не оспорюється, твердження, які викладені в позовній заяві не знаходять свого підтвердження та в повній мірі спростовуються наявними по справі доказами. Пояснення позивача, мають на меті уникнення адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та не відповідають дійсності. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову. Також, представником відповідача до відзиву долучено відеозаписи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4878638 від 02.06.2025, ОСОБА_1 об 21 год. 32 хв. в м. Тернополі по вул. Зелена, 1 керуючи автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху транспортним засобом користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив п.2.9 д) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.2.9 (д) ПДР України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.
За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Так, на відеозаписах, доданих представником відповідача до відзиву на позов, які містять відомості, зафіксовані на нагрудні камери працівників поліції вже після зупинки транспортного засобу, не зафіксовано факт користування позивачем засобами зв'язку, тримаючи їх у руці під час руху транспортного засобу.
Факт користування позивачем засобами зв'язку, тримаючи їх у руці під час руху транспортного засобу заперечує позивач у позовній заяві й у судовому засіданні.
При цьому, суд відзначає, що як вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №482/83/17 (адміністративне провадження №К/9901/34124/18), сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП та ст.73, 74 КАС України.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Щодо доводів позивача про необхідність провести службову перевірку щодо працівників поліції, то таке не належить до компетенції суду.
Також відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4878638 від 02.06.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.- скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 40108646; адреса електронної пошти: ternopil@patrol.police.gov.ua.
Головуючий суддяО. О. Дуда