24.10.2025 Справа №607/22218/25 Провадження №1-кс/607/6369/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025210000000074 від 17.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олеша Монастириського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має одну неповнолітню дитину, військовослужбовця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
24.10.2025 старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22025210000000074 від 17.10.2025 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025210000000074 від 17.10.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Як зазначає слідчий, 17.10.2025 громадянин України ОСОБА_5 був доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 для перевірки військово-облікових документів. В ході роботи підрозділу РТЦК встановлено, що ОСОБА_5 є солдатом запасу та придатним до військової служби.
При цьому у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом втечі під час перевезення до військової частини для проходження військової служби.
У цей же час ОСОБА_5 було відомо, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який в подальшому неодноразово продовжувався та безперервно триває по теперішній час.
Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, з 24.02.2022 оголошено та проводиться загальна мобілізаці я, яку продовжено до даного часу.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин
Окрім цього, абзацом 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Надалі 17.10.2025, близько 10 год. 45 хв., ОСОБА_5 , після оформлення документів ІНФОРМАЦІЯ_3 , в супроводі військовослужбовців третього відділу вказаного центру: офіцера відділення рекрутингу та комплектування старшого лейтенанта ОСОБА_9 , водія - солдата ОСОБА_10 та солдата ОСОБА_11 , легковим автомобілем «Volkswagen Passat B5», номерний знак НОМЕР_1 , відправлено з м. Чорткова Тернопільської області для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
В ході перевезення 17.10.2025 ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного задуму, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, положень Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимог Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022, за допомогою мобільного зв'язку повідомив директору підприємства, на якому працює, громадянину України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про транспортний засіб, маршрут руху та місце свого перебування.
У свою чергу, ОСОБА_8 , 17.10.2025, близько 11 год. 30 хв., усвідомлюючи, що через збройну агресію російської федерації в Україні діє воєнний стан та триває загальна мобілізація, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , з метою сприяння останньому в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, керуючи власним автомобілем «Mercedes-Benz G 55 AMG», номерний знак НОМЕР_3 , на автошляху М 19 у с. Плебанівці Тернопільського району, заблокував рух службовому автомобілю «Volkswagen Passat B5», номерний знак НОМЕР_1 , в якому працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 перевозився ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_2 .
Після цього ОСОБА_8 шляхом руху заднім ходом своїм транспортним засобом «Mercedes-Benz G 55 AMG», вчинив зіткнення з вищезазначеним автомобілем, в якому перебував ОСОБА_5 , пошкодив його, перешкодив подальшому руху та законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період.
У цей же час ОСОБА_5 , з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, умисно розбив ліктем ліве заднє скло пасажирських дверей автомобіля «Volkswagen Passat B5», номерний знак НОМЕР_1 , РТЦК, в якому доставлявся до місця проходження військової служби.
Надалі, ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , сприяючи останньому в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, допоміг йому фізично вибратися через вікно із автомобіля «Volkswagen Passat B5» та умисно надав для втечі власний автомобіль «Mercedes-Benz G 55 AMG».
У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, як пасажир автомобіля «Mercedes-Benz G 55 AMG», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , вчинив втечу від військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 і таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №22025210000000074 від 17.10.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
23.10.2025 о 21 год. 35 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ч. 1 ст. 208, п.6 ч.1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
24.10.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Слідчий вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного, згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий зауважує, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинено громадянином України у період воєнного стану, у час протистояння російській збройній агресії.
При цьому, після втечі 17.10.2025 ОСОБА_5 від працівників ТЦК переховувався у м. Бучачі, за адресами проживання знайомих та близьких. 21.10.2025 за відомими адресами його проживання та роботи повістки направлено поштою, а його бабусі та співмешканці ОСОБА_12 повістки вручено особисто, однак останній про намір прибути на виклик слідчого не повідомив. В подальшому 23.10.2025 ОСОБА_5 був виявлений в ході обшуку у шафі в дитячій кімнаті житлового будинку його співмешканки ОСОБА_12 . Таким чином у провадженні наявні обставини, які свідчать, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування та суду;
Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 , свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.
На підставі викладеного, слідчий вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування, може переховуватись від органів досудового розслідування надалі, перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просили задовольнити. Зазначили, що підозрюваний не розкаюється у вчиненому злочині, при цьому переховувався від органу досудового розслідування, так як на виклики слідчого не з'явився, а виявлений був в ході проведеного обшуку у його співмешканки в шафі.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 з приводу задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його постійного місця проживання - АДРЕСА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025210000000074 від 17.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених . 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 23.10.2025 о 21 год. 35 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ч. 1 ст. 208, п.6 ч.1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
24.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення № 69/5/1/2-3676 від 17.10.2025;
-повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення № 69/6-1925нт від 18.10.2025;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 21.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 17.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , від 17.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 17.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 23.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2025;
-протокол обшуку від 17.10.2025;
-протокол огляду місця події від 17.10.2025;
-довідка КНП «Чортківська ЦМЛ» від 17.10.2025 про госпіталізацію ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із травмами грудної клітки та лівої стопи;
-дорожній лист №125, дійсний до 19.10.2025;
-військовий квиток серія НОМЕР_4 виданий на імя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із обліково послужною картою;
-копія Картки обстеження та медичного огляду №976 військовозобов'язаного ОСОБА_5 ;
-копія електронного документа Довідки про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_5 , №310820229309989100019 від 17.10.2025;
-копія електронного документа Довідки військово-лікарської комісії №2025-0625-0845-2226-0 від 25.06.2025 ОСОБА_5 ;
-поіменний список військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_3 і відправлені у складі команди « НОМЕР_2 » №18504 від 17.10.2025;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_8 від 17.10.2025;
-протокол обшуку від 20.10.2025;
-протокол обшуку від 25.10.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний ОСОБА_5 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування
Крім того, як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, і правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справах «Москаленко проти України», від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як потерпілий та свідки у кримінальному провадженні, ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній уродженець с. Олеша Монастириського району Тернопільської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 одружений, має одну неповнолітню дитину, військовослужбовець, раніше не судимий.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення посилаючись на п.3 ч.2 ст.183 КПК України просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Водночас, частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_5 є раніше не судимим та у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, санкцією якого передбачено покарання у позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Зі змісту даної норми вбачається, що з визначених її положеннями підстав передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виключно у тому випадку, коли раніше не судима особа, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, яка набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, в рамках якого подано клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, перебуваючи на волі, переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Поряд з цим, будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 набувши статус підозрюваного переховувався від органу досудового розслідування чи суду, або ж перешкоджав кримінальному провадженню, у розпорядження слідчого судді стороною обвинувачення не надано.
Обґрунтовуючи подане клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує, що 21.10.2025 за відомими адресами місця проживання ОСОБА_5 та його роботи було направлено поштою повістки, а його бабусі та співмешканці ОСОБА_12 повістки вручено особисто, однак останній про намір прибути на виклик слідчого не повідомив, а в подальшому 23.10.2025 ОСОБА_5 був виявлений в ході обшуку у шафі в дитячій кімнаті житлового будинку його співмешканки ОСОБА_12 .
Однак, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України ОСОБА_5 було повідомлено лише 24.10.2025. Доказів того, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про те, що у органу досудового розслідування є підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України умисно переховувався від органу досудового розслідування та суду, до клопотання не додано.
З долучених до матеріалів клопотання доказів, вбачається, що ОСОБА_5 вчиняв дії спрямовані на переховування від працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте матеріали кримінального провадження не містять жодних переконливих доказів щодо переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи сторони обвинувачення про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають наведеним положенням кримінального процесуального закону.
Разом з тим, за наслідками встановлених слідчим суддею обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, молодий вік, відсутність у підозрюваного судимостей, а також беручи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя доходить висновку, що відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону, обсяг яких є достатнім для забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом визначити до 23 год. 59 хв. 18.12.2025.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до місця його проживання за адресою:АДРЕСА_1 , та звільнити з-під варти.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя ОСОБА_1