Рішення від 14.06.2010 по справі 2-3902/10

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34, 46003, (0352) 52-31-60

Справа №2-3902/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд

в складі:

головуючої - судді Галіян Л.Є.

при секретарі - Кунець Н.Р.

з участю адвоката Кончина І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням

та зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації, Тернопільський міський відділ УМВСУ в Тернопільській області

про визнання недійсним рішення сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, визнання недійсним свідоцтв про право власності на квартиру видане в зв?язку з приватизацією; вселення; виселення та усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідачі більше 4 років не проживають у вказаному житлі з невідомих причин, а місце їх перебування невідоме.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала повністю, посилаючись на мотиви, викладені в заяві.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 позов не визнали, посилаючись на те, що у спірній квартирі вони проживають, однак вимушені періодично проживати і у квартирі матері відповідачки ОСОБА_5 , оскільки вона знаходиться у тяжкому стані в зв?язку з хворобами, про що позивачці було відомо. За спірною адресою знаходяться їх усі особисті речі, меблі, речі домашнього вжитку тощо. 24 вересня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд постановив заочне рішення, згідно якого відповідачі були визнані такими, що втратили право на проживання у спірній квартирі. Після вступу рішення в законну силу, ОСОБА_1 зняла ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з реєстрації у вказаному помешканні, зареєструвала у цій квартирі свого сина, який вже раніше був визнаний судом таким, що втратив право на житло та приватизували цю квартиру.

В зв?язку із цим відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації, Тернопільський міський відділ УМВСУ в Тернопільській області про визнання недійсним рішення сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, визнання недійсним свідоцтв про право власності на квартиру видане в зв?язку з приватизацією квартири АДРЕСА_1 на ім?я ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; вселення їх у спірну квартиру та усунення перешкод у користуванні нею. Посилаються на те, що з часу оформлення приватизації на квартиру відповідачі поміняли замки на вхідних дверях та не дають їм від нього ключ, чим чинять позивачам перешкоди у користуванні квартирою. Також просять виселити ОСОБА_4 з цієї квартири, оскільки вони згоди на його вселення у неї не давали.

Судом встановлено наступні обставини:

Згідно довідки №161 від 24.01.2009 року, виданої ДП «Комунальник - 1» ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є наймачами та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є відповідно дружиною та сином померлого у 1997 році сина позивачки ОСОБА_6 .

24 вересня 2009 року Тернопільським міськрайонним судом було прийнято заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на житло було визнано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 звернулася до сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області та було знято з реєстрації за спірною адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Далі, 20.10.2009 року у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований відповідач ОСОБА_4 , що стверджується довідкою про склад сім?ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення, виданої 01.11.2009 року за №2024 ТОВ «Мрія».

02.11.2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися із заявою до ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» про оформлення передачі в приватну власність вищевказаної квартири.

14.12.2009 року ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» на підставі розпорядження від 14.12.2009 року №42305 було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 - частина та члену її сім?ї ОСОБА_4 - частина.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, а позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до ст.71 ЦК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідачка ОСОБА_1 в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що постійним місцем проживання її та її сина відповідача ОСОБА_3 є саме спірна квартира, де знаходяться їх особисті речі, меблі, предмети домашнього вжитку тощо. Однак, на даний час змушена доглядати за своєю престарілою матір?ю, яка проживає сама та потребує стороннього догляду.

Такі твердження відповідачів знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а саме:

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи (свідоцтво про народження) відповідачка ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_7 .

Згідно довідки, виданої ДП «Комунальник-1» №217 від 03.02.2010 року ОСОБА_7 зареєстрована одна за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_7 , 1925 року народження потребує постійного стороннього догляду,

що вбачається із заключення ЛКК №198/2 Тернопільської міської комунальної лікарні Швидкої допомоги від 27.01.2010 року.

Також, згідно акта від 02.02.2010 року, складеного комісією ДП «Комунальник-1» та ГТОВ «Мрія» у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 , у спірній квартирі знаходяться належні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 речі.

Вказані обставини підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які суду пояснили, що часто бувають в гостях у відповідачки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , де вона разом із сином проживає в окремій кімнаті, там знаходяться їх особисті речі, меблі та ін.. Також їм відомо, що ОСОБА_5 доглядає свою хвору мати де час від часу і проживає. При цьому, у грудні 2009 року - січні 2010 року у спірній квартирі був поміняний позивачкою замок і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 немають змоги безперешкодно потрапити у квартиру.

Крім того, той факт, що відповідачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доглядають ОСОБА_7 не заперечила і сама позивачка ОСОБА_11 ..

Як вбачається із наданих суду квитанцій, оплату комунальних послуг здійснює як позивачка ОСОБА_1 так і відповідачка ОСОБА_1 .

Разом з тим, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 суду пояснили про те, їм відомо, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не проживають у спірному житлі, оскільки близько п?яти років вони їх там не бачили.

Такі покази свідків суд оцінює критично, оскільки сам факт, що вони їх там не бачили, не може бути доказом того, що відповідачі там не проживають.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що місцем постійного проживання відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є спірне помешкання, а тимчасова відсутність їх за постійним місцем проживання була викликана з поважних причин, тому останні не втратили право на проживання у цій квартирі.

Отже, позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_5 , ОСОБА_15 про визнання їх такими, що втратили право на користування жилим приміщенням до задоволення не підлягає.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не втратили право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 , то слід визнати недійсним рішення сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про зняття їх з реєстрації за вказаною адресою.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не давали згоди на вселення ОСОБА_4 у цю квартиру та не давали згодина її приватизацію.

Тому, слід визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане на ім?я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі приватизації та виселити з даного приміщення ОСОБА_4 ..

Судом встановлено, та не заперечила позивачка - відповідачка ОСОБА_1 , що у вхідних дверях спірної квартири був поміняний замок, ключів від якого у відповідачів - позивачів немає і останні немають можливості увійти в квартиру.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід вселити у квартиру АДРЕСА_1 та зобов?язати ОСОБА_1 не чинити їм перешкод у проживанні в ній.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 213, 215, 224, 228 ЦПК України, ст.71, 72 ЖК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації, Тернопільський міський відділ УМВСУ в Тернопільській області про визнання недійсним рішення сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, визнання недійсним свідоцтв про право власності на квартиру видане в зв?язку з приватизацією; вселення; виселення та усунення перешкод у користуванні квартирою - задовольнити.

Визнати недійсним рішення сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 14.12.2009 року, видане ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» на підставі розпорядження органу приватизації від 14.12.2009 року №42305, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 - частина та члену її сім?ї ОСОБА_4 - частина.

Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1 .

Зобов?язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понесені ними судові витрати у розмірі 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ по розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або безпосередньо у строк становлений для її подання.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тернопільського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Галіян Л.Є.

Попередній документ
131322859
Наступний документ
131322861
Інформація про рішення:
№ рішення: 131322860
№ справи: 2-3902/10
Дата рішення: 14.06.2010
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (15.04.2009)
Дата надходження: 15.04.2009
Предмет позову: втрата права на корисьтування житловим приміщенням