Справа №601/2582/25
Провадження № 3/601/1148/2025
27 жовтня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , направлені за ч. 4 ст. 130 КУпАП,
встановив:
03 серпня 2025 року о 18 год. 42 хв. по вул. Військова, 9 в с. Білокриниця Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує положення ст. 268 КУпАП, згідно яких адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім того, розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавляє її права на оскарження постанови в апеляційному порядку.
Судом встановлено наступне.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП, а саме: вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю.
Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.10 «є» ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: належно складеним протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411308; рапортом працівника поліції Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, за яким 03.08.2025 на службу 102 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 03.08.2025 о 18 год. 19 хв.; актом огляду стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 та зафіксована його відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного…. сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 03.08.2025; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QМ 0003 103 25, що чинне до 21.01.2026; сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-96-2007; свідоцтвом про державну реєстрацію № 7261/2007; поставною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 128 КУпАП; письмовими поясненням ОСОБА_2 ; постановою Кременецького районного суду від 16.09.2025, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП та оглянутим в судовому засіданні відео.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який не працевлаштований, має посвідчення водія; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить довисновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: