Справа № 595/1438/25
Провадження № 2-а/595/116/2025
28.10.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Єдинак Л.С.
представника позивача, адвоката Ковалівського Б.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалівський Б.В., 26 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5760569 від 19 вересня 2025 року, винесену інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Лолтоцьким А.П., відповідно до якої на нього накладене адміністративне стягнення згідно ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити. Окрім того, просить судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір, покласти на відповідача. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у постанові зазначено, що позивач нібито керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак він фактично транспортним засобом не керував та жодних правил дорожнього руху не порушував, у зв'язку з чим вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
07 жовтня 2025 року представником відповідача УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції О. Климчук подано відзив на позов, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Так, з оскаржуваної постанови серії ЕНА № 5760569 від 19.09.2025 вбачається, що позивач 19 вересня 2025 року близько 23 год. 22 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 1А, керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 «ґ» ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідно до ст.245 КУпАП інспектором було вжито всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийнято до уваги усні пояснення позивача. На відеозаписах з нагрудної камери поліцейського, які долучені до матеріалів адміністративної справи, зафіксовано непред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на неодноразові вимоги працівників поліції (23:19:13-23:22:54). Щодо посилання позивача на те, що він, нібито, не здійснював керування транспортним засобом під час обставин, викладених в оскаржуваній постанові, звертає увагу на те, що на відеозаписах з нагрудного реєстратора поліцейського зафіксовано, як поліцейськими здійснюється зупинка транспортного засобу під керуванням позивача. Відразу після зупинки поліцейський підійшов до автомобіля позивача, який сидів за кермом, двигун автомобіля увімкнений. На запитання поліцейського куди він прямує, позивач відповів, що їде додому, їздив забирати передачу (23:18:20). В процесі розгляду адміністративної справи позивачем постійно підтверджується факт керування ним автомобілем та сам факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, відсутність чинного страхового полісу. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою, законною та такою, що не підлягає скасуванню.
13 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ковалівського Б.В., на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що у відзиві Департамент патрульної поліції намагається обґрунтувати законність винесеної постанови, проте, наведені доводи не підтверджені жодними належними доказами та суперечать матеріалам справи й нормам чинного законодавства. Так, відповідач не надав жодного доказу, що підтверджує сам факт керування позивачем транспортним засобом. Постанова ґрунтується виключно на суб'єктивному сприйнятті інспектора, без фото- чи відеофіксації, без свідків і без будь-яких об'єктивних даних. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами є фактичні дані, що встановлюють наявність чи відсутність події правопорушення. Їх відсутність свідчить про недоведеність вини позивача. Окрім того, було порушено порядок розгляду справи та гарантії, визначені статтями 268, 279 та 280 КУпАП. Під час винесення постанови позивачу не роз'яснено права, він не ознайомлений із матеріалами справи, йому не надано можливості подати пояснення чи скористатися правничою допомогою. Такі порушення є істотними і тягнуть за собою визнання постанови незаконною. Також, у відзиві не наведено жодних доказів наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Ця норма передбачає відповідальність лише у разі, якщо особа фактично керувала транспортним засобом без чинного страхового поліса. Оскільки факт керування не встановлено, відсутній об'єктивний бік правопорушення, а відтак і сам склад правопорушення. Крім того, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доведення правомірності свого рішення покладається саме на відповідача. Проте, Департамент патрульної поліції не надав жодного належного доказу правомірності дій інспектора та обґрунтованості винесеної постанови, обмежившись загальними посиланнями на законність своїх дій. Таким чином, постанова винесена з порушенням принципу законності, визначеного частиною 2 статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. У цій справі порушено як матеріальні, так і процесуальні норми КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови. Доводи відзиву Департаменту патрульної поліції є безпідставними та не підтверджені жодними доказами. Відповідач не виконав обов'язку щодо доведення правомірності своїх дій, що вважає самостійною підставою для задоволення позову.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ковалівський Б.В., будучи присутнім у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5760569 від 19.09.2025, прийнятої поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Лотоцьким А.П., 19 вересня 2025 року о 23:22:57 год. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 1А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив вимоги п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
За відомостями постанови до неї додається відео НК 473056, 474465.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, із постанови серії ЕНА № 5760569 від 19.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На відеозаписах, доданих відповідачем до відзиву до позовної заяви, а саме, відео export-pedo6 зафіксовано, як працівник поліції підійшов до транспортного засобу марки «Skoda Octavia», який перебував у нерухомому стані із заведеним двигуном та увімкненою аварійною світловою сигналізацією. За кермом вказаного т/з перебував ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив останньому, що його зупинено на підставі ч.1 п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» (19.09.2025 о 23:18:06 год.). На запитання поліцейського куди він прямує, ОСОБА_1 відповів, що їде додому. Під час перевірки документів поліцейським виявлено відсутність у ОСОБА_2 чинного страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Приписами підпункту а пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Частина 3 статті 35 Закону №580-VIII передбачає, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, згідно п.3 ч.1, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Частина 1 статті 126 КУпАП встановлює, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у конкретно визначених законом випадках.
Що стосується пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає, що контроль за його наявністю здійснюється у двох випадках: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У межах даної справи, суб'єкт владних повноважень не надав доказів, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги ПДР, як і відсутні докази того, що працівник поліції володів інформацією, що свідчить про причетність водія чи пасажирів т/з до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, чи про вчинення ним будь-якого іншого правопорушення. Після зупинки т/з поліцейський жодних обставин щодо причетності водія (керованого ним транспортного засобу) до вчинення адміністративного, чи будь-якого іншого правопорушення не встановлював.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що в межах цих конкретних правовідносин, за встановлених судом обставин, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови доказів, які би свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР, та як наслідок, у поліцейського не виникло підстав, зокрема, вимагати у водія договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Слід також зауважити, що Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 (справа №686/11314/17) та від 22.10.2019 (справа №161/7068/16-а) сформував правовий висновок, який полягає у тому, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення страхового полісу є неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Відтак, склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, в діях позивача не доведений.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов є підставним, відтак постанова серії ЕНА № 5760569 від 19.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн, винесена поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Лотоцьким А.П., підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином із відповідача Департаменту патрульної поліції слід стягнути судові витрати у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 19, 61 Конституції України, ст. ст. 9, 121, 245, 247, 251, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 5760569 від 19 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області Лотоцьким А.П., скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: І. І. Тхорик