Справа № 486/874/25
Провадження № 2/486/809/2025
(заочне)
28 жовтня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА», представник позивача Мишевська Н.М., відповідач ОСОБА_1 ,
19 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА»), яке діяло через представника Мишевську Н.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №481447-КС-001 від 06 грудня 2023 року у розмірі 39230,61 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 06 грудня 2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено укладено Договір №481447-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
А саме, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 06 грудня 2023 року було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №481447-КС-001 про надання кредиту. 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №481447-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1729, на номер телефону НОМЕР_1 (що був зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який Боржником було введено/відправлено.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 .
Також, 14 лютого 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 481447-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 10000 грн.
Відповідач належним чином не виконує, свої зобов'язання за Кредитним договором, а лише частково сплачував кошти, а тому станом на 29 квітня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 39230,61 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11542,11 грн, суми прострочених платежів по процентах - 25414,26 грн.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, 26 травня 2025 року представником позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року за клопотанням представника позивача були витребувані докази.
Ухвалами суду від 26 червня 2025 року, 28 липня 2025 року та 06 жовтня 2025 року розгляд справи було відкладено.
Відзив відповідачем не подано.
Представник позивача у позовній заяві проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 06 грудня 2023 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №481447-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) /а.с. 35-39/.
06 грудня 2023 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферти) ТОВ «БІЗПОЗИКА» укласти Договір №481447-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) /а.с. 40-44/.
Того ж дня, між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №481447-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1729 /а.с. 30-34/.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.3., 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 11000 грн, строком на 16 тижнів - до 27 березня 2024 року, комісія за надання кредиту 1650 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 17040 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1384,38 процентів.
Згідно з п.3.2.3. договору сторонами було погоджено також графік платежів.
В паспорті споживчого кредиту /а.с. 45-46/ передбачені умови кредитування, з яким ОСОБА_1 ознайомився 14 лютого 2024 року, що підтверджується підписанням його електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2502, номер телефону НОМЕР_3 .
На підтвердження укладення Договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору та Додаткову угоди №1 до Договору про надання крдиту №481447-КС-001, з якої вбачається, що 06 грудня 2023 року о 17:49:21 год. клієнт використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, паспортом споживчого кредиту, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с. 53-54/.
В анкеті клієнта від 30 квітня 2025 року, зазначено номер телефону позичальника НОМЕР_3 та номер банківського рахунку НОМЕР_2 /а.с. 55/.
До позовної заяви додано правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» /а.с. 58-67/.
20 червня 2025 року до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
З виписки за договором на ім'я ОСОБА_1 , а також з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів вбачається, що 06 грудня 2023 року на картку ОСОБА_1 зараховані кошти 11000 грн та 14 лютого 2024 року на картку зараховані ще 10000 грн /а.с. 56-57, 108-120/.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості /а.с. 22-25, 26/ станом на 30 квітня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 36956,37 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11542,11 грн, суми прострочених платежів по відсотках - 25414,26 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у фінансової установи виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Приписами пункту 2.4. Договору сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 0,52222728, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно п. 2.10 Договору дата видачі кредиту 06 грудня 2023 року, а дата повернення кредиту 27 березня 2024 року (п. 2.11 Договору).
Як було встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості, відсотки відповідачу були фактично нараховані з 06 грудня 2023 року по 27 березня 2024 року, тобто в межах строку дії договору.
Також, судом встановлено, що спочатку відповідачу було нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою, а в подальшому, у зв'язку з порушенням позичальником умов договору - за стандартною процентною ставкою. Недійсність зазначеного Договору в судовому порядку не визнана.Тому нарахування відсотків за користування наданими кредитними коштами за Договором відповідає умовам цього Договору.
Вказаний розрахунок заборгованості є вірним, відповідачем не спростований, відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені Договором, та спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.
Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Такі витрати банком визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов'язки зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 25414,26 грн /а.с. 49-50/.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.
Умовами Договору нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені фінансовою установою до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи, що позивачем надано докази, які підтверджують укладання кредитного договору з відповідачем, а також надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування процентів та комісії, а відповідачем, в свою чергу, не виконано договірні зобов'язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а. с. 21/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №481447-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 06 грудня 2023 року у розмірі 39230 (тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять) гривень 61 копійка, з яких:
- 11542 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок дві) гривні 11 копійок - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
- 25414 (двадцять п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 26 копійок - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.А. Далматова