490/1804/25
нп 2/490/2171/2025
(З А О Ч Н Е)
25 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
в складі головуючого судді Чулуп О.С.
при секретарі судових засідань - Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти допомоги на проживання переміщеним особам в сумі 55000 грн. В обгрунтування позову позивач вказує, що згідно заяви про призначення щомісячної адресної допомоги від 31.07.2023 року та наданих документів ОСОБА_1 та дитині ОСОБА_2 було надано статус внутрішньо-переміщеної особи за фактичним місцем проживання . Рішенням Управління від 15.08.2023 року ОСОБА_1 та на дитину ОСОБА_2 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 01.07.2023 року в розмірі 2000 грн. на заявницю та в розмірі 3000 грн. на дитину щомісяця на шість місяців. Згідно заяви про призначення щомісячної адресної допомоги від 05.04.2024 року та наданих документів ОСОБА_1 рішенням Управління від 05.04.2024 року було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 01.03.2024 року в розмірі 2000 грн. на заявницю та в розмірі 3000 грн. на дитину ОСОБА_2 щомісяця.
Позивач вказує, що в результаті перевірки права на допомогу в результаті верифікації, дата отримання верифкації - 29.08.2024 року, стало відомо, що ОСОБА_1 - 26.08.2023 виїхала за межі України, 03.04.2024 року повернулась на територію України, а 12.04.2024 року - знову виїхала за кордон. В заяві від 05.04.2024 року ОСОБА_1 власноруч зазначила, що протягом 30 календарних днів підряд перед зверненням за допомогою за межами території України не перебувала. По інформації верифікації ОСОБА_1 повернулась на територію України 03.04.2024. Допомогу припинено з 01.10.2023 року через те, що строку перебування за кордоном ОСОБА_1 перевищив 30 календарних днів підряд і на наступний період, а саме з 01.03.2024 року вона не мала права на отримання допомоги.
Позивач вказує, що оскільки ОСОБА_1 не поінформувала Управління про те, що 26.08.2023 року виїхала за межі України, надала неправдиву інформацію при зверненні 05.04.2024 року та не надала підтверджуючі документи, які підтвердили б причини продовження строку перебування за кордоном понад 30 календарних днів підряд, виникла переплата державних коштів по виплаті вище зазначеної допомоги з 01.10.2023 року по 31.08.2024 року в сумі 55000 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 31.07.2023 року про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. В заяві відповідач вказала, що має дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом досліджено довідку від 31.07.2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Судом досліджено довідку від 31.07.2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 .
Судом досліджено рішення № 54802-45758708-2023-1 від 15.08.2023 року про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 15.08.2023 року, а саме ОСОБА_1 з 01.07.2023 року 2000 грн. та на дитину ОСОБА_2 3000 грн.
Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 05.04.2024 року про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Згідно анкети отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 05.04.2024 року ОСОБА_1 зазначила, що за межами території України більше 30 календарних днів не перебувала.
Судом досліджено рішення № 54801-45758708-2024-1 від 05.04.2024 року про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, а саме ОСОБА_1 з 01.03.2024 року 2000 грн. та на дитину ОСОБА_2 3000 грн.
Згідно інформації про перетин кордону з бази даних «Аркан» вбачається, що ОСОБА_1 перетнула кордон 26.08.2023 року, 03.04.2024 року повернулась на територію України, а 12.04.2024 року - знову виїхала за кордон
Відповідно до п. 6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (далі Порядок) якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимогЗакону УкраїниПро електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги)
Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Відповідно до п. 9 Порядку уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимогЗакону УкраїниПро електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг . Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат.» Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв'язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Згідно з п. 29 Порядку у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Будь-яких відомостей про повернення ОСОБА_1 в Україну станом на 01.10.2023 р. матеріали справи не містять.
Таким чином, відповідач не мала права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та неправомірно отримувала допомогу за період з 01.10.2023 по 31.08.2024 року в розмірі 55000 грн. Відповідач не повідомила позивача про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня виникнення таких обставин, а саме не повідомила про її виїзд за кордон.
Докази повернення відповідачем отриманих у спірний період коштів (допомоги на проживання ВПО) в матеріалах справи відсутні.
Відповідно дост. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Отже, відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та не повідомила позивача про них, що є зловживанням з її боку, зокрема щодо інформації про виїзд та проживання її закордоном.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 55000 грн., як набуті без достатньої правової підстави.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.5,7,12,13,76,77,80,81,89,259,263-265,268,273,279 ЦПК України, суд,
Позов- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 55000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторони:
Позивач Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 03194499, адреса: м. Миколаїв, вул. М.Морська, буд. 19.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя