28.10.2025
Справа № 482/1935/23
Номер провадження 2/482/194/2025
28 жовтня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді - Баранкевич В.О., секретар судового засідання - Тищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області цивільну справу за позовом керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах Держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа: фермерське господарство «Будак С.М.», про конфіскацію земельних ділянок.,-
30 серпня 2023 року керівник Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області К. Щербак, в інтересах Держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: фермерське господарство «Будак С.М.», в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області земельні ділянки ОСОБА_1 із кадастровими номероми: 4824883700:12:000:0031 площею 5,88 га та 48248834700:12:000:0034 площею 5,88 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новоодеської міської ради (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району) Миколаївського району Миколаївської області.
Окрім того, просить стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову заявник зазначив, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-1577, виданого 19.09.2009 Новоодеською державною нотаріальною конторою, набула у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 5,88 га кадастровий номер: 4824883700:12:000:0031, яка знаходиться на території Новоодеської міської ради (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району) Миколаївського району Миколаївської області.
Окрім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-1570, виданого 19.09.2009 Новоодеською державною нотаріальною конторою, набула у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 5,88 га кадастровий номер: 48248834700:12:000:0034, яка знаходиться на території Новоодеської міської ради (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району) Миколаївського району Миколаївської області.
21.10.2021 ОСОБА_2 зареєструвала право власності на дані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В подальшому, ОСОБА_1 передала успадковані земельні ділянки з кадастровими номерами: 4824883700:12:000:0031, 48248834700:12:000:0034 в оренду фермерському господарству «Будак С.М.» на підставі договорів оренди від 21.10.2021 року стоком на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Разом з цим, окружною прокуратурою виявлено порушення статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 80,81,145ЗК України при використанні ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок, що на думку позивача є підставою для конфіскації земельних ділянок на користь держави.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
15.09.2023 року ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі та постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Прокурор Хмельов А.С., в судовому засіданні просив задовольнити позов пояснивши, що ОСОБА_1 має іноземне громадянство тому зобов'язана була здійснити відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, оскільки громадяни іноземних держав не мають право володіти земельними ділянками сільськогосподарського призначення, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Представник ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи управління було повідомлене належним чином, пояснень до суду від управління не надійшло.
Представник третьої особи фермерського господарства «Будак С.М.» не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 на судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщеним належним чином у спосіб передбачений ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки суду не повідомила. До суду також не надійшов відзив на позовну заяву.
За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази, перевіривши обставини наведені прокурором, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 323294076 від 18.02.2023, вбачається наступна інформація: державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4824883700:12:000:0031 площею 5,88 га, здійснена 21.10.2021 державним реєстратором Котович Г.В., номер відомостей про право власності: 44649777, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-1577, 19.09.2009, видавник: державний нотаріус Новоодеської ДНК, розмір частки1/1, власник: Шумейко Оксана Вікторівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація.
Окрім того, витяг містить актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, а саме: номер запису про інше речове право: 44696228, дата державної реєстрації: 26.10.2021, документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.10.2021, видавник: сторони договору, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, зміст, характеристика іншого речового права: дата укладання договору (після 2013р.) дата державної реєстрації (до 2013р.) 21.10.2021, строк: 49 років, дата закінчення дії: 21.10.2070, відомості про суб'єкта іншого речового права: орендодавець: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, орендар: фермерське господарство «БУДАК С,М,» код ЄДРПОУ:31503262.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 323294004 від 18.02.2023, вбачається наступна інформація: державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4824883700:12:000:0034 площею 5,88 га, здійснена 21.10.2021 державним реєстратором Котович Г.В., номер відомостей про право власності: 44650090, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2-1570, 19.09.2009, видавник: державний нотаріус Новоодеської ДНК, розмір частки1/1, власник: Шумейко Оксана Вікторівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація.
Окрім того, витяг містить актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, а саме: номер запису про інше речове право: 44696344, дата державної реєстрації: 26.10.2021, документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий: 21.10.2021, видавник: сторони договору, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, зміст, характеристика іншого речового права: дата укладання договору (після 2013р.) дата державної реєстрації (до 2013р.): 21.10.2021, строк: 49 років, дата закінчення дії: 21.10.2070, відомості про суб'єкта іншого речового права: орендодавець: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація, орендар: фермерське господарство «БУДАК С.М.» код ЄДРПОУ:31503262.
Відповідно до листа заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури від 23 березня 2023 року № 50-1453 вих-23 встановлено, що прокурор у зв'язку з виявленням факту отримання спадщини спірних земельних ділянок за громадянкою російської федерації ОСОБА_1 , яка в подальшому її передала на підставі договору оренди ФГ «БУДАК С,М,» в користування строком на 49 років, з метою встановлення наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави звернувся до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із запитом щодо вжиття заходів з їх конфіскації.
Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області «про результати розгляду запита» від 27 квітня 2023 року № 10-14-0.6-1227/2-23 останнє повідомило, що заходи до кофіскації у ОСОБА_1 земельних ділянок шляхом звернення до суду не вживалися у зв'язку з відсутністю матеріалів, підтверджуючих наявність обставин, викладених у запиті.
Окрім того, відповідно до листа заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури від 05.04.2023 № 50-1673 вих-23 встановлено, що відповідні громадяни російської федерації та інших держав набули право власності на земельні ділянки, що розташовані на території Миколаївського району Миколаївської області, серед яких ОСОБА_1 , з метою встановлення наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави звернувся до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із запитом про те, чи вживалися заходи щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства при використанні вищевказаних земельних ділянок та захисту інтересів держави, у тому числі шляхом їх конфіскації в судовому порядку.
Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області «про результати розгляду запита» від 21 квітня 2023 року № 10-14-0-165-1183/2-23 останнє повідомило, що Головним управлінням вживаються заходи щодо виявлення земельних ділянок. Наразі на території Миколаївської області виявлено 156 таких ділянок. Головним управління поступово опрацьовується інформація щодо прав набуття на зазначені земельні ділянки, а саме збирається доказова база щодо звернення до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок, набутих у власність іноземцями тощо.
Окрім того, відповідно до запиту керівника Миколаївської окружної прокуратури К.Щербака від 18.05.2023 №50-2652 вих-23 встановлено, в зв'язку з виявленням факту набуття права власності громадянкою рф ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4824883400:12:000:0034 площею 5,8800 га, 4824883700:12:000:0031 площею 5,8800 га, що розташовані в межах Миколаївського району Миколаївської області (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району), а також зважаючи на не вжиття заходів реагування щодо цього з боку ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, у порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» попередив останнього про намір подати в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області позов до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.
Окрім того, листом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури М.Савицької від 11.08.2023 №50/3-4549 вих-23 було повідомлено ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про звернення до суду в порядку абз.3 ч.4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».
З листа УДМС України в Миколаївській області від 09.03.2023 №4801.5-1739/48.2-23, отриманого на запит (№1810/1/4801-23 від 02.03.2023) Миколаївської окружної прокуратури вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталася до УДМС України в Миколаївській області стосовно належності до громадянства України або інших держав, отримання або скасування дозволу на імміграцію, звернення та документування посвідкою на постійне або тимчасове проживання, реєстрації/зняття з реєстрації, документування паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Окрім того з листа ГУ ДПС у Миколаївській області від 13.03.2023 №1647/5/14-29-12-01-02, отриманого на запит (від 21.02.2023 №50-82 вих23) Миколаївської окружної прокуратури, вбачається, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб- платників податків ОСОБА_1 , на підстав поданої заяви за формою №1ДР, 16.09.2009 зареєстровано в Державному реєстрі. ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб- платників податків підтверджує, що реєстраційний номер облікової картки платника податків, зазначений у запиті ( НОМЕР_1 ), належить ОСОБА_1 , натомість термін зберігання заяви за формою №1ДР ОСОБА_1 від 16.09.2009 закінчився у 2014 році, тому копія не може бути надана.
З листа Новоодеського Відділу ДРАЦС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21.03.2023 №248/23.15-20 на запит Миколаївської окружної прокуратури від 01.03.2023 №50-1025 вих-23, встановлено, що актові записи про державну реєстрацію актів цивільного стану за наявним архівним фондом стосовно ОСОБА_1 , 1974 р.н. відсутні.
11.03.2025 року від Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області до суду надійшло клопотання про витребування з Державного нотаріального архіву Миколаївської області (54038, м.Миколаїв вул. Біла, 2/4) копію паспорта ОСОБА_1 , з метою отримання достовірних відомостей що на час успадкування спірних земельних ділянок ОСОБА_1 мала громадянство іншої держави.
Отримавши копію паспорту ОСОБА_1 зі спадкової справи №94/2009, заведеної Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, до майна померлого ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується факт належності ОСОБА_1 до громадянства російської федерації, а саме: копією паспорта громадянина російської федерації НОМЕР_2 , виданий Костинським відділом міліції УВС міста Корольова Московської області, 25.03.2003 на ім'я ОСОБА_1 , стать жіноча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто народження м. Калінінград Мосоквська обл., місце реєстрації: АДРЕСА_1 , з 31.07.2007 року.
Таким чином, вищенаведеними доказами, у їх сукупності підтверджено, що відповідач, як іноземець, набула право власності на території України на земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які зареєстровано 21 жовтня 2021 року та станом на лютий 2023 року перебувають у її власності. Доказів на підтвердження подальшого відчуження чи припинення права власності відповідача на вказане майно, матеріали справи не містять.
Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України відносини щодо володіння земельними ділянками в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.
Також частиною другою статті 81цього Кодексу дозволяється іноземним громадянам та особам без громадянства набувати права власності на земельні ділянки лише несільськогосподарського призначення.
Водночас частиною четвертою статті 81 ЗК України допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження.
Так, згідно зі статтею 81цього Кодексу землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Разом з тим слід зазначити, що статтею 145 цього Кодексу встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.
Так, відповідно до статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.
З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянину України.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.
Так, відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.
Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.
Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту. Тому закон спеціально регулює не тільки підстави набуття права власності, а й підстави його припинення, які визначено у статті 346 ЦК України.
У даному випадку законодавством України прямо заборонено бути власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом строку, який визначений законом у один рік, та встановлює, що у випадку порушення такого строку , існуюче право підлягає припиненню, а сама земельна ділянка підлягає конфіскації у дохід держави (вимоги статті 145 ЗК України).
Законодавець не визначив факту знаходження зазначених земельних ділянок у користуванні інших осіб (оренду, емфітевзис) як можливість продовження відповідного строку або неможливості конфіскації.
Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України конфіскація визначена як одна з підстав припинення права власності.
Згідно зі статтею 356 ЦК України до особи може бути застосоване позбавлення права власності на майно як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація).
За таких обставин та враховуючи, що відповідач - як іноземний громадянин протягом року після реєстрації права власності на земельну ділянку, яка належить до сільськогосподарського призначення, не здійснив її відчуження, суд вважає позовні вимоги керівника Миколаївської окружної прокуратури обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Щодо здійснення конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1«Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням частин другої та четвертої статті 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати таке.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ іосновних свободлюдини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Оскільки ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина шоста статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Так, за пунктами 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно із пунктом 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задовольнити «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, втручання держави шляхом пред'явлення прокурором цього позову та ухвалення судом відповідного рішення відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселицький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року).
У зв'язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
Отже, за відсутності добровільного відчуження іноземним громадянкою російської федерації ОСОБА_1 , протягом року після набуття права власності та по теперішній час земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на них підлягають припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду на користь держави, а сама земельна ділянка продажу на земельних торгах, що відповідатиме нормам чинного законодавства.
Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням частини четвертої статті 81, частинам другої та четвертої статті 145 ЗК України.
Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Миколаївської окружної прокуратури Костянтина Щербака заявлені в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІV, судове рішення про задоволення позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права власності відповідача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 5368 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 1, 22, 81, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст.ст. 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах Держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа: фермерське господарство «Будак С.М.», про конфіскацію земельних ділянок, - задовольнити.
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_2 , виданий Костинським відділом міліції УВС міста Корольова Московської області, 25.03.2003), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4824883700:12:000:0031 площею 5,8800 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоодеської міської ради (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району) Миколаївського району Миколаївської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2021 року за номером 44649777 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 61144285 від 26.10.2021 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області;
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_2 , виданий Костинським відділом міліції УВС міста Корольова Московської області, 25.03.2003 ), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 48248834700:12:000:0034 площею 5,8800 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоодеської міської ради (колишня Михайлівська сільська рада Новоодеського району) Миколаївського району Миколаївської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.10.2021 року за номером 44650090 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 61144848 від 26.10.2021 року) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
Стягнути з громадянки російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_2 , виданий Костинським відділом міліції УВС міста Корольова Московської області, 25.03.2003) судові витрати у виді сплаченого судового збору на користь Миколаївської обласної прокуратури (, р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) у розмірі 5368 грн.
Вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя В.О.Баранкевич