Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2257/25
Провадження № 3/945/867/25
28 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
встановила:
00 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не належним чином виконувала батьківські обов'язки щодо виховання дитини, не приділяла належної уваги до розвитку етичної свідомості, формування правових цінностей та почуття відповідальності за свої вчинки у дитини, шляхом навчання відповідально ставитись до своїх обов'язків та дій, внаслідок чого неповнолітня донька ОСОБА_2 09 жовтня 2025 року о 14.00 на території подвір'я Надбузького ліцею, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Надбузьке, вул. Павла Глазового, 18, вчинила хуліганські дії, а саме кидала каміння в бік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушила громадський порядок, тим самим скоїла правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, але на момент скоєння правопорушення не досягнула віку адміністративної відповідальності.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, як вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
У судове засідання, призначене на 28.10.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, з протоколом та обставинами, викладеними у ньому погоджується, провину визнає.
За таких обставин, враховуючи розумність строків розгляду справи, відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 3 ст. 184 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена у батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, проявляється в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
За порушення таких обов'язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 3 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в статтях 150, 180 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Статтею 150 СК України, визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами:
- протоколом серії ВАД № 609920, складеним 09.10.2025 відносно у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапортом з ЧЧ про повідомлення від ОСОБА_3 про вчинення відносно неї хуліганських дій неповнолітньою ОСОБА_4 , ученицею 9 класу Надбузького ліцею;
- протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 просить прийняти міри до неповнолітньої ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_6 , ОСОБА_3
- актовим записом про народження, сформованим в ІС Дія, на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених статтями 38, 247 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 184, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп (Отримувач коштів: Миколаївс.УК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з положеннями статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Олена ЛОПІНА