Справа № 945/1626/25
Провадження № 1-кп/945/572/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 (приймає участь дистанційно) під час розгляду у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області в м.Миколаєві кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України.
20.10.2025 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 діб. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступного.
Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: згідно з п.1 ст.177 КПК України переховуватися від суду; згідно з п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва від 12.07.2025 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.08.2025 року (включно).
28.07.2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.08.2025 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, до 24.10.2025 року (включно).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення кримінальних правопорушень проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кухар їдальні взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодружений, раніше не судимий.
Так, оскільки ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини, може ухилятись від кримінальної відповідальності, при цьому, усвідомлюючи, що за військовослужбовцями закріплена зброя та боєприпаси може використати їх, задля залякування свідків та/або в інших злочинних цілях.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке правопорушень відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст.12 КК України, та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та розуміючи можливі для нього наслідки притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Суд вважає, що продовжує існувати велика ймовірність ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є необхідним за конкретних обставин вказаного кримінального провадження, оскільки у судовому засіданні підтверджено достатніми та відповідними доводами, що є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні ризики переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Тому, суд вважає, що докази та обставини, на які посилається прокурор ОСОБА_3 , дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики не зменшилися і застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки і не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Крім того, 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан на 30 діб, який, надалі, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указами Президента України було продовжено. На сьогоднішній день воєнний стан в Україні триває.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407,408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (примітка - тримання під вартою).
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується, у тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відносно нього може бути застосовано виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Відповідно доч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, при визначенні розміру застави ОСОБА_4 суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, їх суспільну небезпеку, дані про особу та вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для дієздатних осіб, тобто 60560 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця постійного мешкання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); не спілкуватись у будь-який спосіб взагалі з потерпілими, свідками, понятими у провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій. Так, внесення застави саме в такому розмірі може ґарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 203, 331, 350, 369, ч.1 ст.370 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, до 20 грудня 2025 року (включно).
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26299835; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA688201720355229002000016294).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України в Миколаївській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного обвинуваченого під вартою, та повідомити усно і письмово Миколаївський районний суд Миколаївської області.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки, визначені ст.194 КПК України: не відлучатися з місця постійного мешкання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись у будь-який спосіб взагалі з потерпілими, свідками, понятими у провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій.
Строк дії даної ухвали закінчується 20 грудня 2025 року (включно).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали проголошений 22 жовтня 2025 року о 16 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1
22.10.2025