479/585/25
2/479/374/25
(заочне)
23 жовтня 2025 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/585/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
представник позивача Грибанов Д.В., за довіреністю від 05 грудня 2024 р.,
відповідач ОСОБА_1 ,
16 квітня 2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в особі представника звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань по погашенню кредиту. ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просить стягнути з ОСОБА_1 за договором позики №4849569 від 11 серпня 2023 року у розмірі 18125 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13125 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також витрати на судовий збір.
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в судове засідання не з'явилась, згідно заяви просить справу розглянути по суті у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не надав, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно положень ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 11 серпня 2023 року між та ТОВ "ФК "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4849569, шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідача (84qrUUBPbE), яким погодили надання позичальнику кредиту в сумі 5000 грн., строком на 15 днів під 37,36% за кожен день користування та понад строк повернення під 2,70% за кожен день користування.
14 червня 2021 року між ТОВ "ФК "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "1 безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "1 безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27 лютого 2024 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18125 грн..
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України "Про електрону комерцію".
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У п.5,6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями,підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункти 73, 75 постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі №523/7796/19 (провадження №61-5873св24).
Звертаючись з вказаним позовом, ТОВ "ФК "ЄАПБ" не надало належних і допустимих доказів того, що первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на виконання договору позики №4849569 перерахував кредитні кошти ОСОБА_1 на його банківський рахунок НОМЕР_1 (вказаний позичальником).
Відсутність доказів перерахування коштів на банківський рахунок з урахуванням змісту договору позики №4849569, позбавляє суд можливості дійти висновку про те, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало зобов'язання за вказаним договором в частині надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 5000 грн..
Суд враховує, що у позовній заяві позивач навіть не зазначав про перерахування первісними кредитором на виконання умов договору коштів кредиту на картковий рахунок ОСОБА_1 , який останній зазначив у вказаному договорі.
Недоведення зазначених обставин свідчить про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з повернення кредиту за договором позики №4849569 у розмірі 5000 грн., так і нарахованих процентів за користування позикою в розмірі 13125 грн..
У зв'язку із недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов договору позики №4849569, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками відсутні, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за таким договором.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати по справі, відповідно до положень ст.141 КПК України, покладаються на позивача.
На підставі ст.ст.526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Суддя :