Справа №478/1240/25 пров. №1-в/478/324/2025
27 жовтня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника ВК №93 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очакова Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, засудженого 16.09.2021 року вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, початок строку: 24.10.2021 року; кінець строку: 25.04.2026 року,
про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,
З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_5 відбуваючи призначене судом покарання зарекомендував себе позитивно. До праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», мав два стягнення, які погашені та зняті у встановленому законом порядку. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 відбув 2/3 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» в судовому засіданні посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою не в повній мірі довів своє виправлення, просив відмовити у задоволені подання.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.
На думку прокурора подання є не обґрунтованим і задоволенню не підлягає, оскільки з урахуванням загального строку відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не довів своє виправлення.
Вислухав пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд приходе такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно до вимог ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до положень ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого сціально-нормативного життя в суспільстві.
Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.09.2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців (копія) (а.с.2-3).
Відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин за своєю правовою кваліфікацією відноситься до категорії тяжких злочинів.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» з 10.11.2021 року.
Згідно довідки ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» від 25.09.2025 року (а.с.8) засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання має 5 заохочень: зняття раніше накладеного стягнення від 04.02.2022 року від 18.07.2022 року; подяка від 10.05.2023 року; подяка від 31.07.2023 року; подяка від 22.01.2024 року; подяка від 17.07.2025 року, та мав 2 стягнення: догану від 04.02.2022 року; догану від 01.03.2024 року, які погашені та зняті у встановленому законом порядку.
Відповідно до характеристики від 16.10.2025 року, затвердженої начальником ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», засуджений ОСОБА_5 прибувши до Казанківської ВК №93 офіційно працевлаштований, залучається до роботи по благоустрою місць позбавлення волі, за добросовісне відношення до праці по благоустрою місць позбавлення волі та зразкову поведінку має п'ять заохочень, мав стягнення, які погашені та зняті у встановленому законом порядку. Відповідально ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує всі законні вимоги без контролю. На заходи виховного впливу реагує добре. На профілактичних обліках не перебуває. У скоєному злочині розкаюється, свою вину визнає. Бере участь у програмах диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та заходах, має до них позитивне ставлення. Засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому заслуговує згідно ст.81 КК України на умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_5 оцінюється як середній. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Заходи реалізації індивідуальної програми виконано в повному обсязі (а.с.5-7).
З висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 складеного комісією ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» вбачається, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки вправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком загальних балів) засуджений ОСОБА_5 набрав 89 балів, що свідчить про те, що останній довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (а.с.13-16).
З довідки про участь в програмах диференційованого виховного впливу від 25.09.2025 року вбачається, що засуджений ОСОБА_5 приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» (а.с.9).
Станом на 27.10.2025 року засуджений ОСОБА_5 відбув визначені п.2 ч.3 ст.81 КК України 2/3 призначеного судом строку покарання у виді позбавлення волі (3 роки), невідбута частина якого складає: 5 місяців 29 днів.
Відповідно до п.2 Постанови ПВС України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбуванні покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно постанови про накладення стягнення від 19.03.2025 року (арк. особ.спр.130), та витягу із протоколу №57 рішення дисциплінарної комісії установи по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання від 19.03.2025 року (арк. особ.спр.137) вбачається, що ОСОБА_5 притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (за порушення вчинене 11.03.2025 року о 10 год. 15 хв., а саме за навішане спальне місце).
Отже, ОСОБА_5 засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину, за період відбування покарання мав 5 заохочень, разом із тим, 3 рази допустив порушення режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені та зняті у встановленому порядку. І хоча ці стягнення є погашеними та знятими, проте вони характеризують поведінку засудженого ОСОБА_5 за час відбування покарання, в той час, як наявність заохочень, в сукупності із застосованими раніше стягненнями, свідчать не про доведення засудженим свого виправлення, а підтверджують належне виконання ним законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання.
За такого, нестабільна поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання не може свідчити про його виправлення, оскільки позитивні зміни повинні прослідковуватись протягом всього строку відбування покарання, натомість, в поведінці засудженого ОСОБА_5 позитивні зрушення мають нестабільний характер, а відтак він потребує подальшого виховного впливу в умовах ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд приходить висновку, що на час розгляду клопотання, засуджений ОСОБА_5 не готовий до самокерованої правослухняної поведінки і своєю поведінкою та ставленням до праці, з огляду на його особу, не довів свого виправлення, тому до нього не може бути застосоване умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд
В задоволенні подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно ОСОБА_5 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1