Справа № 487/181/25
Провадження № 1-кс/487/4484/25
28.10.2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 звернувся 06.10.2025 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_5 від 21.01.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 не є підозрюваним, вилучене майно не є об'єктом злочину, не має кримінального походження, не є речовим доказом, є приватною власністю ОСОБА_4 та необхідне для повсякденного життя. Арешт є надмірним та непропорційним обмеженням права власності.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання на просив скасувати арешт.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що потреби досудового розслідування, яке наразі активно здійснюється, виправдовують необхідність арешту майна.
Дослідивши матеріали за клопотанням, заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Перевіркою матеріалів встановлено, що в провадженні Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження №12025152030000057, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.01.2025 до Миколаївської області надійшла заява від ОСОБА_6 щодо вжиття заходів до невстановленої особи, котра в період часу з 09.01.2025 по 10.01.2025, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, шляхом вільного доступу, діючи в період військового стану, викрала належні заявниці грошові кошти на загальну суму 26500 доларів США.
У зв'язку із вищевикладеним, 10.01.2025 слідчим слідчого відділу Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївської області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , проведено слідчу дію, відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, а саме невідкладний обшук, відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти у розмірі 300 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США (PF37972985L; MF87896388D; MF87896388D), упаковані до сейф-пакету № PSP 1082481; грошові кошти у розмірі 50 доларів США 1 купюрою JB02207420A; грошові кошти у розмірі 4500 гривень, а саме 5 купюр номіналом по 200 гривень (ЗА6700498; ЗА6700497; ЗА6700495; АР5572326; АР5096337) у сумі 1000 гривень; грошові кошти у сумі 3500 гривень номіналом 500 гривень у кількості 7 купюр (ЄВ3603780; ВС3711947; АВ8484284; ЄР6456219; ЄН1908215; ЕТ4206462; ЄТ0993482), які упаковано до сейф-пакету № PSP 1082483; грошові кошти у розмірі 1900 гривень: 1 купюра номіналом 500 гривень (ЗМ8055073), 7 купюр номіналом по 200 гривень (АР7822511; ЗВ5597017; ГИ6786432; ЕЗ4502605; УВ9772615; ЗБ7004735; ЕИ2475906); мобільний телефон марки Redmi 12 C з сім-карткою НОМЕР_1 , який упаковано до сейф-пакету № PSP 1082482.
Постановою старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНп в Миколаївській області ОСОБА_8 від 10.01.2025 року вилучене майно визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_5 від 21.01.2025 року було накладено арешт на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, у зв'язку з існуванням сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучене в ході обшуку майно є об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також враховуючи доведеність слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першою статті 170 КПК України, а саме: можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення, про що 21.01.2025 року було постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалами слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_5 від 07.03.2025 року, 24.03.2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна було відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 від 17.06.2025 року було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2025 року на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 10.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки Redmi 12 C з сім-картою НОМЕР_1 , який упаковано до сейф-пакету №PSP 1082482. У задоволенні клопотання про скасування арешту іншого вилученого в ході проведення обшуку 10.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , майна - відмовлено.
06.10.2025 року ОСОБА_4 повторно звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням про скасування арешту.
В судовому засіданні було досліджено матеріали кримінального провадження, внесеного 10.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та встановлено, що досудове розслідування наразі активно триває, здійснюються слідчі дії, в тому числі отримано інформацію, яка на даній стадії не підлягає розголошенню згідно ст. 222 КПК України.
З огляду на викладене, у зв'язку із недоведеністю того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, враховуючи, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження, клопотання про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174, 308, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2025 року на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 10.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти у розмірі 300 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США (PF37972985L; MF87896388D; MF87896388D), упаковані до сейф-пакету № PSP 1082481; грошові кошти у розмірі 50 доларів США 1 купюрою JB02207420A; грошові кошти у розмірі 4500 гривень, а саме 5 купюр номіналом по 200 гривень (ЗА6700498; ЗА6700497; ЗА6700495; АР5572326; АР5096337) у сумі 1000 гривень; грошові кошти у сумі 3500 гривень номіналом 500 гривень у кількості 7 купюр (ЄВ3603780; ВС3711947; АВ8484284; ЄР6456219; ЄН1908215; ЕТ4206462; ЄТ0993482), які упаковано до сейф-пакету № PSP 1082483; грошові кошти у розмірі 1900 гривень: 1 купюра номіналом 500 гривень (ЗМ8055073), 7 купюр номіналом по 200 гривень (АР7822511; ЗВ5597017; ГИ6786432; ЕЗ4502605; УВ9772615; ЗБ7004735; ЕИ2475906).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошено 28.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1