Справа № 477/2168/25
Провадження № 1-кп/477/510/25
13 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025153230000076, по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, із вищою освітою, раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призивом під час мобілізації на посаді начальника радіостанції - командира машини групи управління та зв'язку роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодшого сержанта», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем за призивом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді начальника радіостанції - командира машини групи управління та зв'язку роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_1 , 13 вересня 2025 року приблизно о 12-00 годині, керуючи транспортним засобом марки «BMW Х5» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ у вигляді посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», «А1», «В», «В1», нібито виданого ТСЦ 3543 від 03.12.2021 року, з серією та номером НОМЕР_3 , був зупинений працівником УПП в Миколаївській області ОСОБА_3 на автодорозі Н-11 біля селище Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області. На законну вимогу поліцейського про надання документу на право керування транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи, що наявне у нього посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , видане 03.12.2021 року на його ім'я, є завідомо підробленим, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 , вказаний документ отримав без проходження відповідної процедури отримання посвідчення водія, що передбачає обов'язкове проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС України, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, пред'явив працівнику поліції УПП в Миколаївській області, чим використав в обґрунтування правомірності керування транспортним засобом відповідний підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , видане 03.12.2021 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлене у невідповідності до вимог, які пред'являються до даного виду документів.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся із заявою до процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора-стажиста Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , згідно з якою він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 та його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено захисником - адвокатом ОСОБА_5 , про що свідчить її підпис у вищезазначеній заяві.
Вищевказана заява узгоджується з позицією обвинуваченого під час проведення досудового розслідування, під час якого він також визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12025153230000076.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт у порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового провадження та підтверджуються матеріалами кримінального провадження №12025153230000076.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 01.05.2022 року призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений до військової частини НОМЕР_4 .
В подальшому, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2023 року № 18, ОСОБА_2 призначено на посаду начальника радіостанції - командира машини групи управління та зв'язку роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак з 01.05.2022 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_4 , той набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно з положеннями ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Виконуючи покладені на нього обов'язки по військовій службі Збройних Сил України, ОСОБА_2 згідно з вимогами ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 9, 11, 49, 50, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статути) був зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, правил військової ввічливості, поважати честь і гідність кожної людини, бути зразком високої культури, скромності й витримки, ґрунтувати відносини з іншими військовослужбовцями на взаємній повазі, бути хоробрим і дисциплінованим, берегти військову честь, захищати свою і поважати чужу гідність, не допускати негідних дій самому і утримувати від здійснення цих дій інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Так, ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
Відповідно до п. 21 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, посвідчення водія видається після складення особою у територіальному сервісному центрі МВС іспитів, передбачених пунктом 18 цього Положення, відповідно до якого посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій А1, А, В1, В, C1, С, D1 і D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний, практичний іспити, категорії BE, С1Е, СЕ, DIE і DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити. Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідної категорії на майданчиках для навчання з початкового керування та в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах.
Відповідно до п. 23 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993, посвідчення водія, виготовлене на бланку, отримується особисто під підпис після пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (зокрема е-посвідки на постійне проживання або е-посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, та оригіналу медичної довідки встановленого зразка, дійсної на дату подання заяви про обмін посвідчення водія або отримання його після втрати чи викрадення. Інформація про видане посвідчення водія вноситься працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС.
Проте, ОСОБА_2 , у 2021 році, точну дату в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, з метою отримання додаткових благ, пов'язаних з управлінням транспортними засобами без проходження відповідних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія виключно в Територіальному сервісному центрі МВС, у незаконний спосіб отримав у невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблений офіційний документ, а саме: посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 , нібито видане ТСЦ 3543 від 03.12.2021 року, на право керування транспортним засобом з категорією «А», «А1», «В», «В1» на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не відповідає аналогічним бланкам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що він не складав в установленому законом порядку іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, достовірно знаючи про те, що в жодному із Територіальних сервісних центрів МВС України зазначене посвідчення водія йому не видавалося, з метою використання завідомо підробленого документа, залишив дане посвідчення водія в себе та почав використовувати його для підтвердження права керування транспортними засобами.
В подальшому, 13.09.2025 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом транспортного засобу, а саме автомобіля марки «BMW Х5» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ у вигляді посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», «А1», «В», «В1», нібито виданого ТСЦ 3543 від 03.12.2021 року, з серією та номером НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі Н-11 біля селище Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області, був зупинений поліцейським УПП в Миколаївській області ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху.
На законну вимогу поліцейського про надання документу на право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що наявне у нього посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , видане 03.12.2021 року на його ім'я, є завідомо підробленим, оскільки ОСОБА_2 , вказаний документ отримав без проходження відповідної процедури отримання посвідчення водія, що передбачає обов'язкове проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг України, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993, пред'явив працівнику управління патрульної поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , нібито видане Територіальним сервісним центром № 3543 від 03.12.2021 року, на ім'я ОСОБА_2 , бланк якого не відповідає аналогічним бланкам, що знаходяться в офіційному обігу на території У країни, тобто використав завідомо підроблений документ.
При перевірці документу в базі «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками УПП в Миколаївській області було виявлено, що водійське посвідчення з вказаною серією видане на ім'я іншого громадянина.
Згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 ОСОБА_2 не видавалось.
З огляду на вищезазначене ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.
У кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України потерпілі відсутні.
Суд, враховуючи заяву обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 4 статті 358 КК України, а саме: використав завідомо підроблений документ і його дії органом досудового розслідування кваліфіковано вірно.
Відповідно до вимог статті 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який належить до кримінальних проступків, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.
Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не має, позитивно характеризується за місцем проходження служби, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому.
Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, та враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Судові витрати на залучення експерта складають 3119,90 грн.
Речовим доказом розпорядитись відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 369-370, 371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 3119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 90 коп.
Речовий доказ у справі: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане Територіальним сервісним центром № 3543 від 03.12.2021 року, на ім'я ОСОБА_2 , - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку суду, з урахуванням вимог, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1