Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail:inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/710/17
Провадження № 1-кп/475/1/25
Провадження слідчих органів № 2017 15 021 0000215
28.10.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Доманівка кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 08.04.2008р. Южноукраїнським міським судом за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 15.07.2008р. Южноукраїнським міським судом за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 06.08.2009р. Южноукраїнським міським судом за ч.2 ст.185, 71 КК України, до 5 років 6 міс. позбавлення волі; 29.11.2010р. Доманівським районним судом за ч.1 ст.296, ч.4 ст.70 КК України, до 5 років 8 міс. позбавлення волі; звільнений 16.06.2014р. Білозерською ВК Херсонської області, на підставі постанови Білозерського районного суду Херсонської області від 06.06.2014р. по ст. 7 ЗУ «Про амністію», проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
27 травня 2017р приблизно о 23:00 год., ОСОБА_5 знаходився у житловому будинку своєї знайомої ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 , де відпочивав.
У вказаний час до будинку зайшов син ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , який вчинив сварку з ОСОБА_5 .
У ході сварки, ОСОБА_4 , умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя. Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, скинув ОСОБА_5 з ліжка, де наніс йому декілька ударів ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді перелому нижньої щелепи зліва, посттравматична екстракція 7-го зуба нижньої щелепи зліва, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як таке, що потягло за собою тривалий розлад
здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенню визнав, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті, пояснив що прийшов до матері в гості, нікого вдома не було, та побачив, як на ліжку лежав незнайомий йому чоловік, з яким виникла сварка та якому він наніс тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати та не позбавляти волі, він на даний час проходить військову службу та в подальшому бажає проходити, став на шлях виправлення.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надсилав.
Обвинувачений погодився на розгляд справи відповідно до вимог ст. 349 КПК України. Вимоги ч. 3ст. 349 КПК України роз'яснені, сумніватися у добровільності їх позиції у суду немає підстав. Сторони кримінального провадженняне наполягалина дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд, виконавши вимоги ч. 3ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженнями письмових доказів наданими стороною обвинувачення та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Крім особистого визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
витягом з кримінального провадження №12017150210000215 про внесення до ЄРДР 28.05.2017 р. заяви ОСОБА_7 про спричинення йому тілесних ушкоджень;
реєстрацією Доманівського відділення поліції Вознесенського відділу ГУНП за №937 від 28.05.2017 року повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
реєстрацією Доманівського відділення поліції Вознесенського відділу ГУНП за №1022 від 07.06.2017 року повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 28.05.2017 р., згідно якого ОСОБА_5 повідомив про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 19.06.2017 р., з таблицею зображення до нього, за участю потерпілого ОСОБА_5 , який в присутності понятих показала всі обставини вчинення кримінального правопорушення ;
висновком експерта СМЕ №384-М від 07.07.2017 р., згідно якого у ОСОБА_5 виявлено перелом нижньої щелепи з ліва, посттравматична екстракція 7-го зуба нижньої щелепи з ліва. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в строк та при обставинах вказаних в постанові від дії тупого твердого предмету і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як таке, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту утворитись не могли ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2017 з таблицею зображення до нього за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який в присутності понятих показала всі обставини вчинення кримінального правопорушення
Аналізуючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я кваліфіковані вірно і вина його доведена повністю.
Обставинами, які, відповідно дост.66 КК України, пом'якшують покарання
обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, те, що він раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, проходить військову службу в Збройних Силах України, та бажає продовжувати службу.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України, його наслідки, за наявності обставин, які пом'якшують покарання та виходячи з особи обвинуваченого, суд вважає необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції, передбаченій ч.1ст.121 КК Україниу виді позбавлення волі.
При цьому, суд враховує пом'якшуючі вину обставини, а також беручи до уваги позицію прокурора, який просив призначити покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання та на підставі положень ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1ст.76 КК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1