Справа № 472/1182/25
Провадження №1-кс/472/153/25
про задоволення заяви про самовідвід судді
28 жовтня 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника Служби у справах дітей - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області заяву судді ОСОБА_8 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025152190000698 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України,
02 жовтня 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152190000698 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 02.10.2025 року дане кримінальне провадження передано на розгляд судді ОСОБА_8 .
13 жовтня 2025 року суддею ОСОБА_8 було заявлено про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_8 повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід належним чином.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні висловила думку про те, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 , представник Служби у справах дітей ОСОБА_7 в судовому засіданні висловили думку про задоволення заяви про самовідвід.
Заслухавши думки учасників кримніального провадження, вивчивши заяву судді ОСОБА_8 про самовідвід, матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з п. 12 висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніви у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 року зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Заява судді ОСОБА_8 про самовідвід вмотивована тим, що ним розглядалась цивільна справа № 472/979/25 за заявою ОСОБА_6 , заінтересована особа: ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису, в ході розгляду якої ним було досліджено та надано оцінку доказам, які нерозривно пов'язані із розглядом зазначеного вище кримінального провадження.
Тобто, під час розгляду цивільної справи № 472/979/25 суддя ОСОБА_8 з'ясовував питання, надавав доказам оцінку при їх дослідженні, які нерозривно пов'язані із розглядом кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 .
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що така ситуація може спричинити появу у сторони захисту об'єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності судді ОСОБА_8 , а тому щоб уникнути будь-яких сумнівів в неупередженості та безсторонності судді, суд вважає за можливе задовольнити заяву судді ОСОБА_8 про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 75-79, 80, 371,372 ЦПК України, суд
Заяву про самовідвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152190000698 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152190000698 від 27.08.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України (справа № 472/1182/25, провадження № 1-кп/472/130/25), - передати до канцелярії Веселинівського районного суду Миколаївської області для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1