Справа № 944/5757/25
Провадження №1-кп/944/1604/25
28.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м.Яворові в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12025142350000352 від 03.10.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, зокрема, встановлено, що 02 жовтня 2025 року близько 12 години, ОСОБА_3 , знаходячись у наметовому містечку військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_2 , під час конфлікту із військовослужбовцем ОСОБА_4 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень, дістав із передньої правої кишені штанів розкладний ніж, та тримаючи його у правій руці умисно наніс потерпілому один удар в область живота зліва, в результаті чого заподіяв потерпілому колото-різану рану клубової ділянки без ознак проникнення в черевну порожнину, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачений ч.2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В обвинувальному акті прокурор заявив клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
ІІ. Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування подав заяву, написану в присутності захисника ОСОБА_5 , у якій вказав, що беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим, прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви від 23.10.2025 року, потерпілий ОСОБА_4 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового засідання. Вимоги ч.2 ст.302 КПК України останньому роз'яснено.
Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
ІІІ. Застосоване судом законодавство та висновки суду
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого, подану в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника ОСОБА_5 .
У вказаній заяві обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості ОСОБА_3 , підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч.1, 2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Згідно вимог ст. 302, 381, 382 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи наведені норми та дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.381 ч.2, 3 ст.382 КПК України, суд не досліджує докази на підтвердження встановлених обставин. Суд зазначає встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що в заяві обвинуваченим зазначено визнання винуватості та усвідомлення того, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, співставивши таке визнання із встановленими органом досудового розслідування обставинами, приймаючи до уваги те, що ці обставини ніким не оспорюються, тому суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження,що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
ІV. Призначення покарання
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття. При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини та бажанні виправитись.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, відсутні.
Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає альтернативну міру покарання.
Також, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із статтею 12 КК України, є кримінальним проступком; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, матеріальний стан та стан здоров'я, зокрема: обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, негативно характеризується за місцем проходження військової служби; його стан здоров'я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; його сімейний та матеріальний стан - із середньою освітою, наявність постійного місця проживання; його роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення таких - обвинувачений усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання як вчиненню ним кримінальних правопорушень в майбутньому.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
З цих підстав, керуючись статтями 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (тисячу триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- розкладний ніж з чорною рукояткою та металевим лезом з написом «М-ТАС», який поміщено у спецпакет PSP2179697, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області (м.Яворів, вул. І.Франка, 16 Львівської області) - знищити;
- наручний годинник темно-зеленого кольору з написом «М-ТАС», який поміщено в спец пакет PSP2179696, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області (м.Яворів, вул. І.Франка, 16 Львівської області) - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Процесуальні витрати, витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду виготовлений та підписаний суддею в нарадчій кімнаті 28.10.2025 року.
Суддя ОСОБА_6