Справа № 453/1670/25
№ провадження 2/453/881/25
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/
28 жовтня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Брони А.Л.,
секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
без учасників справи,
розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
01.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника - Гончарук Д.Р. звернулося до Сколівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути суму заборгованості за Договором позики №02382-12/2020 в розмірі 14 560,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10 560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 02.10.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.
Розгляд справи відбувся 28.10.2025 року без учасників справи.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 04 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено Кредитний договір № 02382-12/2020 (далі - Кредитний договір).
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, зазначеного відповідачем.
Відповідно до п.п.1.1. п.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Також, п.п.1.7. п. 1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з п.п. 2.3. п.2 Кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.п. 1,6, п. 1 Кредитного договору, невід?ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розмішені на сайті Товариства.
29.10.2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) було укладено Договір факторингу №29102021 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК» «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 29.10.2021 року, якиє є додатком до Договору факторингу № 29102021 від 29.10.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14560,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 29.10.2021 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.
У зв'язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 04 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено Кредитний договір № 02382-12/2020 (далі - Кредитний договір).
Кредитний договір від 04 грудня 2020 року №02382-12/2020 був укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно умов Кредитного договору (п.п.1-6 Договору), Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 02.01.2021 року. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803.0000000000001% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.20% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Для Клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, протягом 7 (семи) днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01% на добу. З 8 (восьмого) дня користування кредитом процентна ставка для такого Клієнта нараховується відповідно до пункту 1.3 Договору. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. Невід?ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.
Згідно додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №02382-12/2020 від 04.12.2020 року, строк, на який надано кредит, становить 30 днів. Сума кредиту - 4 000,00 грн. Фіксована процентна ставка за день користування - 2,20%. Сума нарахованих процентів за користування кредитом - 2 026,80 грн. До оплати (всього)- 6 026,80 грн.
Згідно Додаткової угоди №2 від 03.03.2021 року до Договору про надання фінансового кредиту №02382-12/2020 від 04.12.2020, сторони погодили продовжити строк дії Договору на термін 30 днів (включаючи 60 днів прострочення), тобто до 02.04.2021 року.
У зв'язку з продовженням строку дії Договору, Клієнт зобов'язується здійснити повернення Кредиту відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: термін, на який надано кредит, кількість днів - 30. Сума кредиту - 4 000,00 грн. Фіксована процентна ставка за день користування - 2,20%. Сума нарахованих процентів за користування кредитом - 2 640,80 грн. До оплати (всього)- 6 640,00 грн.
29.10.2021 року між Первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 29102021 (далі - Договір факторингу 1), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Кредитним договором №02382-12/2020 від 04.12.2020 року до відповідачки ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_2 щодо виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача становить 14 560,00 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту 4 000,00 грн., та 10 560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума відсотків перевищує суму відсотків, яка передбачена умовами договору про надання кредиту у межах погоджених строків користування грошовими коштами.
В той же час суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз.2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 року у справі провадження № 12-142гс19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч.2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Таким чином, у кредитора є право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 02.04.2021 року за Кредитни договором №02382-12/2020 від 04.12.2020 року, відсутні.
Зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн. та за відсотками у розмірі 2 640,00 грн., нарахованими в межах строку дії договору, з врахуванням Додаткової угоди №2 від 03.03.2021 року.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 392,88 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог (46%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 610-611, 612, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, - суму заборгованості за Договором позики №02382-12/2020 в розмірі 6 640,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2 640,00 грн.- сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати в розмірі 1 392,88 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження:- 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя