Справа № 462/5870/25
20 жовтня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Палюх Н.М.,
при секретарі: Мельник А.-В.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої доньки,
Позивач 31 липня 2025 звернувся у суд з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які він сплачує на користь ОСОБА_3 з 1/4 частки доходу до 1/6 частки доходу щомісячно. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 19.05.2025 Залізничним районним судом м.Львова видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.04.2025 і до досягнення нею повноліття. Проте, станом на день звернення у суд його сімейний стан істотно змінився, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син ОСОБА_5 та він очікує народження третьої дитини у серпні 2025 року. ОСОБА_6 , з якою він перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має спільну дитину, тимчасово не працює та повністю перебуває на його утриманні, його дохід є єдиним джерелом фінансування потреб усіх членів його новоствореної сім'ї. Просить позов задовольнити .
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
03 вересня 2025 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги. В обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що син позивача, народжений у 2023 році, станом на дату видачу судового наказу, перебував на утриманні позивача, питання щодо утримання вагітної жінки, з якою позивач перебуває у позашлюбних відносинах, законодавець не передбачає обов'язку її утримання, окрім цього таке рішення прийнято позивачем свідомо, розуміючи, які саме витрати він нестиме у зв'язку з народженням третьої дитини та утримання матері двох його позашлюбних дітей. Розмір аліментів на утримання дитини становить частки від доходів та складає ту саму суму, яка позивачем надавалась добровільно у вигляді сплати аліментів на утримання спільної з відповідачем дитини. Окрім цього, зазначає, що відповідачка тривалий час проживає у найманому житлі, оскільки квартира її матері є однокімнатною та відповідачка не може в ній забезпечити належні умови для проживання дитини (окреме ліжко, місце для навчання та відпочинку). Також, відповідачка, у зв'язку з наявністю у доньки ряду захворювань та необхідністю відвідувати масажі, плавання, спортивну секцію не має можливості працевлаштуватись на повний робочий день, відтак має тимчасові заробітки та погодинне працевлаштування. Щороку дитина перебуває у шкільному таборі, за який також сплачує кошти, дитина відвідує секцію карате і плавання. За призначенням лікаря дитина проходить курс масажів у три місяці, потребує ортопедичних устілок, плавання, ЛФК та медичне лікування, оскільки має ортопедичні проблеми. Також зазначає, що дві квитанції на суму 12050 грн від 23.05.2024 та 30050 грн від 18.05.2024 не мають жодного відношення до справи. Окрім цього, зазначає, що позивачем не надано довідки про доходи. Просить відмовити у задоволення позову.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова, занесеною у протокол судового засідання від 26.09.2025, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав, надав пояснення аналогічно викладених у позовній заяві та додатково зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилася третя дитина ОСОБА_4 , що стало підставою для його звільнення з військової служби. Просив таку задовольнити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили, з підстав, аналогічно викладених у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Залізничного районного суду м.Львова від 19 травня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з 08.04.2025.
24 червня 2025 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №78229931 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуте стягнення на доходи ОСОБА_1 , що отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №264 від 17.09.2025, штаб-сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , головного сержанта батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2025 №272-РС, відповідно до пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, вважати таким, що 17.09.2025 справи та посаду здав в районі ведення воєнних (бойових) дій та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до платіжних інструкцій встановлено, що позивач щомісячно, починаючи з січня 2024 року добровільно перераховував відповідачці кошти, з призначенням платежу - переказ коштів, аліменти.
Згідно з довідкою №143 від 24.07.2025, виданою Іваничівською селищною радою Володимирського району Волинської області, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Також разом із ОСОБА_1 проживають без реєстрації ОСОБА_6 та їх спільний син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.2023 та НОМЕР_3 від 12.08.2025 відповідно.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права і обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно із ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За вимогами ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, позивач покликався на те, що з моменту винесення судового наказу про стягнення аліментів у нього змінився матеріальний стан, оскільки він проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , яка є матір'ю двох їхніх малолітніх дітей, які також потребують певних витрат, а також звільнений із військової служби, у зв'язку з тим, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей та станом на день ухвалення рішення не працює.
Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», встановлено те, що у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2024 року становить 3196 грн.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що визначений йому судовим наказом від 19.05.2025 розмір аліментів у вигляді 1/4 частини заробітку на дитину, є значно більшим за прожитковий мінімум, який передбачений законодавством.
Суд не приймає до уваги покликання відповідачки та її представника на те, що несуться додаткові витрати на утримання доньки, а саме що відповідачка тривалий час проживає у найманому житлі, оскільки квартира її матері є однокімнатною та відповідачка не може в ній забезпечити належні умови для проживання дитини (окреме ліжко, місце для навчання та відпочинку), те що у доньки наявний ряд захворювань і є необхідність відвідувати масажі, плавання, спортивні секції, а також те, що щороку дитина перебуває у шкільному таборі, за який також сплачуються кошти, оскільки такі витрати не входять до складу аліментів у розумінні норм Сімейного кодексу України, а є додатковими витратами по утриманню дитини і не можуть враховуватись при визначення розміру аліментів.
Також судом не приймається до уваги покликання представника відповідача на те, що дві квитанції на суму 12050 грн від 23.05.2024 та 30050 грн від 18.05.2024 не мають жодного відношення до справи, оскільки, незважаючи на призначення платежу, отримувачем коштів за вказаними квитанціями є відповідачка, а отже і вона є розпорядником отриманих сум.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням матеріального становища сторін, зважаючи на обов'язок позивача матеріально утримувати свою нову сім'ю, в якій виховує двох малолітніх дітей, які також потребують матеріальної допомоги, зважаючи на матеріальний стан позивача, а також ту обставину, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках, а відповідачка є працездатною, враховуючи, що аліменти в розмірі 1/6 частки від доходу позивача забезпечать потреби неповнолітньої доньки, вважає, що позовна вимога про зменшення розміру аліментів підлягає до задоволення.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Виходячи з вищенаведеного, суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, вважає за необхідне змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 19.05.2025 у справі № 462/2500/25 та стягувати такі у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до її повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265, 279-280 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з 08.04.2025 року,на підставі судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 19.05.2025 у справі № 462/2500/25.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Судовий наказ № 462/2500/25, виданий 19.05.2025 Залізничним районним судом м.Львова по справі № 462/2500/25 - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: