Рішення від 27.10.2025 по справі 462/4042/25

Справа № 462/4042/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Палюх Н.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.06.2025 звернувся у суд з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Договором позики №79328163 від 24.06.2024 у розмірі 19626,36 грн, з яких: 5951,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1785, 26 грн - сума заборгованості за відсотками; 11890,1 гр - сума заборгованості за пенею та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 24.06.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79328163. Згідно з умовами цього Договору, позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Окрім цього, 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 19626,36 грн, з яких: 5951 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1785,26 грн - сума заборгованості за відсотками, 11890,1 грн - сума заборгованості за пенею. Згідно з п. 3.7 договору факторингу, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язалося перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», будь-які грошові кошти, отримані від боржників на виконання ними своїх зобов'язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлене фактору, після передачі права вимоги фактора. Таким чином, у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Однак, усупереч умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №79328163 у розмірі 19626,36 грн. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.

05 червня 2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.06.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79328163 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) /а.с.6-8/, згідно з яким останній отримав кредит на суму 1000 грн, строком на 10 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,98%, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою 2,70% в день, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 17305.

Згідно з п.3 договору позики позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в разі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.3 договору, процентна ставка (фіксована) в день 0,98%, яка діє протягом строку договору, визначеного п.п.2.2 п.2 договору, процентна ставка 2,70% застосовується за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день.

Відповідно до п.5 договору позики підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет https://mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Згідно з п. 6 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення до позичальника, якщо інше не визначене додатковою угодою.

Згідно з п. 17 договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Окрім цього, 25.06.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №79328163 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79328163 від 24.06.2024 /а.с.12/, відповідно до умов якої на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 1000,00 грн на 5000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 6000,00 грн. Додаткову угоду підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 02327.

Окрім цього, 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21/а.с.14-16/ та Додаткову угоду №44 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 /а.с.19/, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників №38 /а.с.20/.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 19626,36 грн, з яких: 5951,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1785,26 грн - сума заборгованості за відсотками, 11890,1 грн - сума заборгованості за пенею /а.с.21/.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частини 4, 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 укладено Договір позики №79328163 від 24.06.2024, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківській картковий рахунок, зазначений у вказаному договорі.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за Договором позики №79328163 від 24.06.2024 не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання.

Щодо переходу права вимоги до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, перехід від Клієнта до Фактора (позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») прав вимоги заборгованості до боржників, зокрема, і до ОСОБА_1 відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Таким чином, саме підписаний та скріплений печатками акти прийому-передачі Реєстру боржників від 26.11.2024 підтверджує факт переходу від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.

З огляду на наведене, а також, враховуючи, що договір факторингу не є нікчемним за законом та не визнаний судом недійсним, суд вважає, що ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі чинного договору набуло право вимоги до відповідача за Договором позики №79328163 від 24.06.2024.

Відтак, суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором позики у зв'язку із невиконанням його умов.

Щодо вимоги позову про стягнення з відповідача пені у розмірі 11890,1 грн за Договором позики №79328163 від 24.06.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 11890,1 грн за Договором позики №79328163 від 24.06.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики №79328163 від 24.06.2024 у розмірі 7736,26 грн, з яких: 5951,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1785,26 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволенні частково, а саме з відповідача підлягає стягненню 7736,26 грн, що складає 39% від суми у розмірі 19626,36 грн, про стягнення якої позивач просив у позові (7736,26 грн х 100% : 19626,36 грн = 39), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1180,92 грн (3028,00 грн : 100% х 39%), в іншій частині витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 7736 (сім тисяч сімсот тридцять шість) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у розмірі 1180,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Попередній документ
131321399
Наступний документ
131321401
Інформація про рішення:
№ рішення: 131321400
№ справи: 462/4042/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.12.2025)
Дата надходження: 04.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за Договором позики