Справа № 308/10699/25
(заочне)
28 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даною позовною заявою, яку мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 , та треті особи на боці позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у квартирі в АДРЕСА_1 що підтверджується відмітками у паспортах позивачів та довідкою ТОВ «УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОМ».
Вказана квартира відноситься до комунальної форми власності. У позивачки та третіх осіб є право на приватизацію квартири на умовах визначених ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно з архівним витягом рішення № 30 виконкому Ужгородської міської ради від 5 лютого 1968 р. ордер на вселення квартиру було надано ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (копія свідоцтва додається). Основний квартиронаймач ОСОБА_5 був для позивачки 1 батьком, для третіх осіб фізичних осіб дідусем.
У квартирі окрім позивачів зареєстрований відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач доводиться позивачці колишнім чоловіком, третім особам - батьком.
Позивачка зазначає, що відповідач у квартирі не проживає починаючи з 2013 року.
Відсутність відповідача позбавляє позивачів на переоформлення договору найму та подальшу приватизацію квартири.
За таких обставин, позивачка просить суд винести рішення, яким усунути їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
В судове засідання ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення №R 068012208786, а також в т.ч. шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб сайті судової влади України, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
За приписом ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст.13 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки архітектурно-планувального бюро м. Ужгорода №637/25 від 15.10.2025 року, рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради №75 від 27.05.1992р. «Про найменування вулиць, площ, набережних, провулків, мостів, скверів, парків та мікрорайонів міста Ужгорода», вул. Готвальда перейменовано на вул. Ф.Тіхого. Додатково встановлено, що згідно з рішенням Ужгородської міської ради XV сесії VII скликання №750 від 12.09.2017р. «Про упорядкування назв вулиць, провулків, площ міста», до назви вулиці «Тіхого» добавлено ім'я - «Франтішека». Станом на жовтень2025р. повна назва АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , та треті особи на боці позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у квартирі в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОМ».
Вказана квартира відноситься до комунальної форми власності. У позивачки та третіх осіб є право на приватизацію квартири на умовах визначених ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно з архівним витягом рішення № 30 виконкому Ужгородської міської ради від 5 лютого 1968 р. ордер на вселення квартиру було надано ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Встановлено, що основний квартиронаймач ОСОБА_5 був для позивачки рідним батьком, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 .
Також з долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 та носила прізвище ОСОБА_8 .
У подальшому встановлено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з другим чоловіком ОСОБА_2 та має його прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Вказаний шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 23.03.2011 року.
Встановлено, що у вказаній спірній квартирі, окрім позивачів, зареєстрований відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Управління Житлом» від 11.07.2025 р. № 400.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у квартирі не проживає починаючи з 2013 р., що підтверджується актом про відсутність (не проживання) особи (осіб) за місцем реєстрації від 14.07.2025 р., складений за участю позивачів, сусідів, представників ТОВ «УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОМ», долученого до матеріалів справи.
Встановлено також, що квартиру, де проживає позивачка з своїми дітьми, остання самостійно утримує за власні кошти, сплачує комунальні послуги.
Встановлено, що реєстрація місця проживання відповідача у квартирі створює для позивачки перешкоди у користуванні житлом та порушує її права, оскільки, відповідач не бере участь в утриманні житла, комунальні платежі не сплачує, особистих речей у квартирі не має.
Відповідач добровільно залишив житло та не проживає в ньому до теперішнього часу без поважних причин. Водночас протягом всього цього часу факт його реєстрації за вказаною адресою, утруднює позивачці можливість вільно користуватись та розпоряджатись житлом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира не приватизована та є комунальною власністю.
Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ст.72 ЖК України особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, встановлені ст.71 цього ж Кодексу.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Поважні причини відсутності визначені ч.3 ст. 71 ЖК України, перелік таких є вичерпним.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі статті 71 ЖК України, предметом доказування є причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.
При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖКУPCP), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Виходячи з аналізу наведених вище норм матеріального права та враховуючи те, що ОСОБА_1 є основним наймачем вищевказаної квартири і факт реєстрації в такій ОСОБА_2 , перешкоджає позивачці у користуванні даним житловим приміщенням, суд приходить до висновку, що поданий позов є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 82, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, ч.1 ст. 383, ст. 391, ч.2 ст. 405 ЦК України, ст.7, ст.3, ст. 11 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовну заяву - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 28.10.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк