308/13717/25
27.10.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області В. В. Чепка, за участі представника Закарпатської митниці Зубенка І.І., розглянувши матеріали Закарпатської митниці відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.08.2018 року, виданий органом - 2101; ідентифікаційний номер платника податків - відсутній, про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України,
встановив:
28.08.2025 р. о 03 год. 20 хв., у митному залі митного поста «Чоп-залізничний» під час здійснення митного контролю ручної поклажі громадянки України ОСОБА_1 , яка слідувала до Угорщини на міжнародному пасажирському потязі № 140 «Чоп-Захонь-Відень», були виявлені не вказані в митній декларації та не заявлені при усному опитуванні тютюнові вироби виробництва України марки - «COMPLIMENT amber» без марок акцизного збору України в твердих упаковках по 20 цигарок в пачці (усього 500 пачок).
Код за УКТЗЕД 2402 20 90 20. Тютюнові вироби знаходилися на дні дорожніх сумкок, прикриті зверху одягом та особистими речами. Громадянка ОСОБА_1 пояснила, що її попросили перевести сумку, що в ній вона не знала і ніякого відношення до сигарет не має.
Вартість сигарет з фільтром, без марок акцизного збору торгової марки COMPLIMENT amber» у кількості 500 пачок - потребують додаткової оцінки з залученням експерта.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 ,вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.
Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подала У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 28.08.2025 про розгляд справи за її відсутності, а також письмові пояснення ОСОБА_1 ід 28.08.2025, у яких остання вину не визнає, зазначає, що до цигарок немає жодного відношення.
У відповідності до положень ч.4 ст.526 Митного кодексу України вважаю за можливе розглянути справу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Представник митниці Зубенко І.І. в судовому засіданні обставини викладені в протоколі підтримав в повному обсязі. Просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.483 МК України.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці, дослідивши матеріали справи, суддя доходить на ступного висновку.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
При цьому відповідно до п. 53 ч. 1 ст. 4 МК України спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо).
Дослідивши та оцінивши у всій сукупності наявні в матеріалах докази, суддя приходить до висновку, що діяння, обставини якого підтверджені матеріалами справи, доведене і підпадає під ознаки ч. 1 ст. 483 МК України.
Так, вина громадянки ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0603/UA305000/2025 від 28.08.2025, в якому викладені обставини інкримінованого ПМП; митною декларацією для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю від 28.08.2025, фотоматеріалами, доповідною запискою працівника митниці від 28.08.2025; поясненнями ОСОБА_2 від 28.08.2025, поясненнями ОСОБА_3 від 28.08.2025, повідомленням №141/п/UA305000/2025 про протиправне діяння, що місить ознаки злочину від 28.08.2025; Висновком Закарпатського відділу експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби №1420003800-0202 від 10.09.2025 року за яким вартість наданих на дослідження тютюнових виробів становить 54 450,00 грн.
З розглядуваного протоколу видно, що тютюнові вироби знаходилися на дні дорожніх сумкок, прикриті зверху одягом та особистими речами.
Громадянка ОСОБА_1 у письмових поясненнях, наданих працівнику митниці 28.08.2025 вказала, що її попросили перевезти сумку, що в ній вона не знала і ніякого відношення до сигарет не має.
Наведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України тютюнових виробів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способу, що утруднює виявлення таких товарів, а також надання одним товарам вигляду інших.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч.1 статті 483 Митного кодексу України.
Санкцією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суддя вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004усправі № 1-33/2004.
При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення суддя також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Так, приймаючи рішення по справі, суддя враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005 року) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно з яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. За правилами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення суд у відповідності до вимог ст.23, 33 КУпАП, приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1ст. 483 МК Україниу виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів (тютюнових виробів), що були безпосередніми предметами порушення митних правил, з їх конфіскацією на користь держави.
Згідно з положень ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 483, 522, 527, 528, 529 МК України, ст. 40-1, 283-285, 287-290, 303 КУпАП, Закон України «Про судовий збір», суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, що становить 54 450,00 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок) грн.
Тютюнові вироби без марок акцизного збору України торгової марки «COMPLIMENT amber» з фільтром, без марок акцизного збору України у кількості 500 пачок (20 шт у одній пачці - загальна кількість 1000 шт) конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом.
На постанову може бути апеляція на протязі десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Строк звернення до виконання три місяці з дня набрання постанови законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В. В. Чепка