Справа № 307/3010/25
Провадження № 1-кп/307/232/25
23 жовтня 2025 року м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2025 року за № 12025071160000081 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_2 , з професійно- технічною освітою, розлученої, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
До Тячівського районного суду Закарпатської області з Тячівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2025 року за № 12025071160000081.
23 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, а саме автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat» номерний знак « НОМЕР_1 ». В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року накладено арешт на майно в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025071160000081 від 13 лютого 2025 року за ч. 3 ст. 332 КК України, зокрема з обмеженням права володіти, користуватись та розпоряджатись наступним майном, зокрема транспортним засобом, автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» н.з « НОМЕР_1 », що належить на праві власності ОСОБА_8 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 . Зазначає, що накладення арешту з обмеженням права володіння і користування транспортним засобом більше не виправдовує потреб цього кримінального провадження, оскільки неспівмірно та необгрунтовано обмежує права його володільця. 14 червня 2025 року слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 оглянув вилучений автомобіль, що підтверджується копією протоколу огляду. Відповідний огляд було проведено за письмової згоди підозрюваної ОСОБА_5 , що підтверджується її заявою. Станом на сьогоднішній день, досудове розслідування завершено, інших слідчих чи процесуальних дій з цим майном в його межах не проводилось. Фактичним місцем проживання обвинуваченої є буд АДРЕСА_3 , в якому вона проживає разом з 91 річною тіткою, за якою здійснює догляд, що підтверджується копіями документів. Тому відповідний автомобіль є єдиним засобом пересування для цих двох жінок до м. Тячів для придбання ліків. Водночас відповідний автомобіль зберігається просто неба на штрафмайданчику та, піддаючись впливу погодних умов, втрачає свою здатність до експлуатації, що є не виправданим в межах цього кримінального провадження.
Враховуючи наведене, просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року в частині заборони володіти і користуватись транспортним засобом «Volkswagen» моделі «Passat» н.з. « НОМЕР_1 », що належить на праві власності ОСОБА_8 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 та передати його останній на відповідальне зберігання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду. Крім того, заперечив проти задоволення заявленого захисником клопотання в повному обсязі вважаючи, що таке подано передчасно.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду та підтримали раніше подане клопотання з підстав викладених у ньому та просили клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, та підтримали клопотання подане захисником обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_7 .
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, з'ясувавши обставини заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження підсудне Тячівському районному суду Закарпатської області.
Інших клопотань щодо прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, сторони кримінального провадження не заявили.
Клопотань про обрання обвинуваченим запобіжного заходу не надійшло.
Враховуючи наведене, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Щодо заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження, зокрема на транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» номерний знак « НОМЕР_1 », який згідно реєстраційного талону №М00589405М належить ОСОБА_8 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 та який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова, № 6/А.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею було накладено на нього арешт як на речовий доказ.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року, при вирішенні питання про накладення арешту, слідчим суддею було встановлено, що вищевказані речі, зокрема автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat» номерний знак « НОМЕР_1 » є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний органом досудового розслідування як доказ обставин даного кримінального правопорушення. Так, відповідно, метою арешту майна є захід забезпечення кримінального провадження.
У поданому до суду клопотанні захисник вказує, що потреба в арешті, який по суті був заходом забезпечення кримінального провадження, на даний час відпала. Будь-яких правових підстав для його подальшого існування немає. Крім того, автомобіль перебуває на штраф майданчику Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, де він піддається атмосферним руйнуванням оскільки перебуває на відкритій місцевості.
Проте захисником не доведено та в судовому засіданні не надано будь-яких доказів того, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, або арешт накладено необґрунтовано, а також доказів, які підтверджують, що умови зберігання автомобіля є неналежними.
При цьому суд наголошує, що обмеження майнових прав, відповідно до ч.1 ст.170 КК України має тимчасовий характер і повинно бути припинено, якщо за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, всі питання щодо речових доказів, суд вирішує при постановленні вироку, відповідно до вимог ст. 374 КПК України.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про часткове скасування арешту майна є передчасними, а питання скасування арешту майна, слід вирішувати за результатами судового розгляду кримінального провадження в цілому та безпосереднього вивчення і дослідження доказів сторін, та/або в залежності від результатів дослідження доказів, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 29 жовтня 2025 року в залі судового засідання Тячівського районного суду Закарпатської області, за адресою: місто Тячів, вулиця Незалежності, 120, Закарпатська область.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, а саме автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat» номерний знак « НОМЕР_1 », накладеного ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року - відмовити.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 11 год. 50 хв. 28 жовтня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1