Справа № 307/3519/25
Провадження № 2-о/307/72/25
Закарпатської області
28 жовтня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., присяжних Поп А.І. та Медвідь М.М.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П., заявника ОСОБА_1 , представника Міністерства оборони України Тіщенко А.В. (в режимі відеоконференції), представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фекете Й.Й.,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Західного міжрегіонального управління юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оголошення військовослужбовця загиблим,
заявник звернувся до суду із заявою, де заінтересовані особи: Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Західного міжрегіонального управління юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оголошення військовослужбовця загиблим.
Заявлені вимоги мотивує тим, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брав участь у бойових діях проти збройної агресії Російської Федерації у складі військової частини НОМЕР_1 , як стрілець мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Останній зв'язок з братом був 03 грудня 2022 року, коли він востаннє телефонував. Спочатку він отримав повідомлення, що брат загинув, потім надійшло повідомлення, що брат вважається безвісно зниклим.
Зазначає, що довідкою № 7898, виданою військовою частиною НОМЕР_1 стверджено, що його брат ОСОБА_2 09 грудня 2022 року зник безвісти, під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Запорізької та херсонської областей.
Просить, відповідно до ч.2 та 3 ст.46 ЦК України, визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання військового обов'язку по захисту держави України в російсько-Українській війні.
09 жовтня 2025 року, через канцелярію суду, заявник подав заяву про уточнення заявлених вимог, в якій просить встановити факт смерті (загибелі) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що мав місце 09 грудня 2022 року, в районі населеного пункту Соледар Донецької області, під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану.
Заявник в судовому засіданні просив прийняти дану заяву до розгляду.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні при вирішенні даного питання покликався на думку суду.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судовому засіданні при вирішенні даного питання покликався на думку суду.
Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Тячівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Західного міжрегіонального управління юстиціїв судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд вивчивши матеріали справи та вислухавши учасників справи прийшов до наступного висновку.
Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості подання уточненої заяви в окремому провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2020 року у справі № 911/2139/19 зазначив, що чинним процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяви про "уточнення" позовних вимог, тому в разі надходження до суду такої заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, слід розцінювати подану до суду заяву як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у справах № 916/697/21, № 757/31785/19-ц.
Водночас, вилучення деяких із позовних вимог, заміна одних позовних вимог іншими, доповнення позовних вимог новими, пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин є зміною предмета позову, про що неодноразово наголошував Верховний Суд зокрема у постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
При цьому, зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
У той же час, дослідивши заяву про уточнення заявлених вимог, судом встановлено, що заявником фактично змінено предмет та підстави заяви, оскільки доповнено заяву новими вимогами з наведенням нових обґрунтувань, а саме, про встановлення фактусмерті ОСОБА_2 , замість визнання останнього померлим (загиблим).
При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України, розгляд в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних, а розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, проводиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, суд вбачає, що у заяві про уточнення заявлених вимог від 09 жовтня 2025 року заявником фактично змінено як предмет, так і підстави заяви, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
З огляду на викладене, у прийнятті заяви про уточнення заявлених вимог від 09 жовтня 2025 року, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 196-198, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
в прийнятті заяви ОСОБА_1 про уточнення заявлених вимог - відмовити.
Роз'яснити заявнику його право звернення до суду з відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання заяви до суду з дотриманням вимог ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ніточко
Присяжні А.І. Поп
М.М. Медвідь