Справа № 307/3270/25
Провадження № 1-кп/307/244/25
22 жовтня 2025 рокум. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
неповнолітнього ОСОБА_4
його законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
психолога ОСОБА_7
інспектора ювенальної поліції Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, учня 8-Б класу Солотвинського ліцею імені Лесі Українки, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_4 , 21 липня 2025 року, близько 11 години 22 хвилини, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, знаходячись на території бази відпочинку «Оазис», що по вулиці Крянге №14 в селищі Солотвино Тячівського району, реалізовуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, всупереч волі володільця, з метою наживи, шляхом вільного доступу, викрав нагрудну сумку марки «Guess», всередині якої знаходилися пристрій для викурювання тютюну марки «IQOS», мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12» та грошові кошти в сумі 1120 гривень, належні потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 10780 гривень.
Дії неповнолітнього ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 у вигляді його передачі під нагляд матері підтримав та просив його задовольнити.
Неповнолітній ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що влітку 2025 року, точної дати не пам"ятає, він, перебуваючи на подвір'ї бази відпочинку «Оазис» в селищі Солотвино, викрав сумку, всередині якої знаходилися пристрій для викурювання цигарок, мобільний телефон марки «Iphone» та грошові кошти. Не заперечує щодо застосування відносно нього примусових заходів виховного характеру.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 - мати ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала щодо застосування до її неповнолітнього сина ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у вигляді його передачі їй під нагляд як матері.
Захисник особи, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у вигляді його передачі під нагляд матері, оскільки матеріалами кримінального провадження доведено, що саме неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з"явився, надав суду заяву про розгляд провадження в його відсутності.
Неповнолітній свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно бачив як неповнолітній ОСОБА_4 влітку 2025 року, точної дати не пам"ятає, перебуваючи на подвір'ї бази відпочинку «Оазис» в селищі Солотвино, викрав сумку, всередині якої знаходилися пристрій для викурювання цигарок, мобільний телефон марки «Iphone» та грошові кошти.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.
Суд погоджується з кваліфікацією дій неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану..
Факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч.4 ст.185 КК України, у судовому засіданні доведено та це також підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: рапортом поліцейського Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 21 липня 2025 року, протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 липня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 21 липня 2025 року, протоколами огляду від 21 липня 2025 року та доданими до них фото-таблицями, протоколом огляду предмету від 22 липня 2025 року та доданими до нього фото-таблицями, висновком товарознавчої експертизи від 06 серпня 2025 року №СЕ-19/107-25/9372-ТВ, протоколом огляду предмету та перегляду відеозапису від 23 липня 2025 року та доданими до нього скриншотами, відеозаписом події на ДВД-диску, показами неповнолітнього свідка ОСОБА_11 .
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), жорстоке поводження з тваринами (стаття 299), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час вчинення суспільно небезпечного діяння не досяг чотирнадцятирічного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що виключає його кримінальну відповідальність, а тому до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру.
Згідно ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
При розгляді клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру суд враховує ступінь тяжкості вчиненого суспільно-небезпечного діяння, яке згідно ст.12 КК України відноситься до умисного тяжкого злочину, особу неповнолітнього, його вік, стан здоров'я.
Приймаючи рішення при вирішенні питання про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру суд також враховує, що відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини, суди ухвалюють рішення щодо неповнолітнього (малолітнього), керуючись принципом як найкращого забезпечення інтересів дитини.
З огляду на викладене, враховуючи характеристику особи неповнолітнього ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи виховного характеру відповідно до п.3 ч.2 ст.105 КК України у виді передачі його під нагляд матері.
На думку суду, саме такий захід виховного характеру є необхідним та достатнім для виправлення неповнолітнього ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових суспільно-небезпечних діянь.
Цивільного позову не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження, накладені ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2025 року щодо накладення арешту на сумку з маркуванням «Guess», пристрій для викурювання тютюну з маркуванням «IQOS», мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12», грошові кошти: дві купюри номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, та одну купюру номіналом 20 (двадцять) гривень, загальною сумою 1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень, які належать потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із забороною розпорядження, користування та відчуження, слід скасувати.
Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 4457 гривень слід віднести за рахунок держави.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.97, 105 КК України, ст.ст.498, 500-501 КПК України, суд, ,
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені п.3 ч.2 ст.105 КК України, примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , строком на 1 (один) рік, про що йому оголосити.
Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 4457 гривень віднести за рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, накладені ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2025 року щодо накладення арешту на сумку з маркуванням «Guess», пристрій для викурювання тютюну з маркуванням «IQOS», мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12», грошові кошти: дві купюри номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, та одну купюру номіналом 20 (двадцять) гривень, загальною сумою 1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень, які належать потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із забороною розпорядження, користування та відчуження, - скасувати.
Речові докази - сумку з маркуванням «Guess», пристрій для викурювання тютюну з маркуванням «IQOS», мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12», грошові кошти: дві купюри номіналом по 500 (п'ятсот) гривень, одну купюру номіналом 100 (сто) гривень, та одну купюру номіналом 20 (двадцять) гривень, загальною сумою 1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень, які належать потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , та знаходяться на зберіганні в камері схову Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_9 як власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та оголошено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий ОСОБА_1