Справа № 304/2331/25 Провадження № 1-кс/304/843/2025
21 жовтня 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12025071130000147 від 24 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,
слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000147 від 24 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на речовий доказ у даному кримінальному провадженні, який вилучено 12 жовтня 2025 року у ході проведення огляду у лісовому масиві урочища «Кодабино» на околиці населеного пункту Перечин, а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A03» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого встановлено, що 12 жовтня 2025 року працівниками Перечинського РВ УСБУ в Закарпатській області спільно з працівниками ГОРВ НОМЕР_4 прикордонного загону та працівниками міграційної поліції ГУ НП в Закарпатській області у рамках проведення контролю за вчиненням злочину у даному кримінальному провадженні затримано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які здійснили організацію незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , за грошову винагороду 4 000 доларів США, однак були затримані на напрямку 198 прикордонного знаку за 5 000 м до державного кордону у порядку ст. 208 КПК України.
Також вказує, що того ж дня органом досудового розслідування було проведено огляд місця події, об'єктом якого була лісова місцевість в урочищі «Кодабино» на околиці населеного пункту Перечин, в ході якого ОСОБА_5 добровільно надав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A03» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , який було вилучено.
Постановою від 12 жовтня 2025 року вказаний мобільний телефон серед іншого вилученого у ході проведення огляду майна, було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки такий може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відтак слідчий, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання речових доказів та накладення арешту на майно, зазначає, що у органу досудового розслідування існує необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно, задля його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій, судових експертиз та повного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, тому просить клопотання задовольнити.
Ініціатор клопотання у судове засідання не з'явився, одночасно з клопотанням подав заяву прокурора у провадженні про розгляд такого за його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На підставі матеріалів клопотання встановлено, що органом досудового розслідування - слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 24 липня 2025 року здійснюється розслідування у кримінальному провадженні № 12025071130000147 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 332 КК України, за отриманими даними про здійснення громадянином ОСОБА_9 за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, незаконного переправлення громадян України, а саме чоловіків призовного віку, які не мають підстав для виїзду за межі території України, через державний кордон до Словацької Республіки поза встановленими пунктами пропуску в межах Ужгородського району за грошову винагороду у розмірі 4 000 доларів США з особи.
Як видно з матеріалів клопотання, 24 липня 2025 року до органу досудового розслідування з НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України надійшло повідомлення про виявлення кримінального правопорушення № 05.7/471 від 24.07.2025, за яким оперативно-розшуковою групою (з місцем дислокації населений пункт Перечин) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) ГОРВ НОМЕР_5 прикордонного загону отримано фактичні дані про організацію незаконного переправлення осіб призовного віку з метою ухилення від мобілізації, через Державний кордон України до країн Європейського Союзу в межах Ужгородського району Закарпатської області. За наявною інформацією, до організації вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_4 . Відомо, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими наразі не встановленими особами, здійснює незаконне переправлення громадян України (чоловіків призовного віку, які не мають законних підстав для виїзду з території України) через державний кордон до Словацької Республіки поза встановленими пунктами пропуску за грошову винагороду в розмірі 4 000 доларів США з однієї особи.
Дванадцятого жовтня 2025 року в лісовому масиві урочища «Кодабино» на околиці міста Перечин за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, було затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , яких того ж дня було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З наявного у матеріалах клопотання протоколу огляду від 12 жовтня 2025 року видно, що об'єктом огляду є лісова місцевість в урочищі «Кодабино» на околиці населеного пункту Перечин за координатами 48.7487163, 22.4903719, де виявлено автомобіль марки «ВАЗ 21083», р/н НОМЕР_6 , білого кольору, та чотирьох осіб чоловічої статі, серед яких ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_4 , який в ході огляду добровільно видав мобільний телефон «Redmi 10C», ІМЕІ1 НОМЕР_7 , ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який в ході огляду добровільно видав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A03» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_3 , який в ході огляду добровільно видав мобільний телефон марки «Redmi 9А» ІМЕІ1 НОМЕР_10 , ІМЕІ2 НОМЕР_11 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_12 ; а також ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_5 .
Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 12 жовтня 2025 року вилучене під час огляду майно, в тому числі вказаний мобільний телефон, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025071130000147.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України видно, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Органом досудового розслідування доведено, що вилучене майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12025071130000147 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відтак, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Поряд з цим слідчий суддя додатково враховує, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
В ході розгляду клопотання не доведено та не встановлено обставин, які б давали слідчому судді підстави вважати, що на даний час необхідності у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з підстав збереження речових доказів немає, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту заявленого прокурором майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12025071130000147 від 24 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 12 жовтня 2025 року у ході проведення огляду у лісовому масиві урочища «Кодабино» на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A03» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1