28 жовтня 2025 року м. Мукачево Справа №303/5970/25 8-а/303/1/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Кость В.В.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Чернілевської Катерини Геннадіївни про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до відповідача громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )
про продовження строку затримання іноземця,
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року, яке була залишене без змін на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025, позовні вимоги задоволено.
Заявник ОСОБА_1 , в особі представника Чернілевської К.Г. звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент прийняття вищевказаного рішення не були відомі істотні для справи обставини.
Обґрунтовуючи свої вимоги за заявою представник заявника зазначила, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами стали обставини, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме затримання відповідача визнано незаконним рішенням суду, яке набрало законної сили, а також скасовано судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду - скасовано Рішення суду про затримання та ухвалено судом рішення про відмову у задоволенні позову Позивача до Відповідача щодо затримання Відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно з приписами частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Обґрунтовуючи вимоги за заявою представник ОСОБА_1 фактично пов'язує можливість її задоволення з посиланням на дві підстави, а саме обставинами, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме відносно того, що затримання відповідача визнано незаконним на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 по справі №303/5363/24, яке набрало законної сили, а також із обставиною щодо скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (постановою Верховного Суду скасовано рішення суду першої інстанції про затримання відповідача від 21.06.2024).
Надаючи правову оцінку таким доводам представника заявника, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Отже, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 22.05.2015 № 7, Постанова Верховного Суду від 2 травня 2023 року у справі № 420/20522/21).
Водночас, під час розгляду справ цієї категорії важливо враховувати пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року №15, у відповідності з яким не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом.
Надаючи оцінку доводам заявника щодо можливості перегляду рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2025 року за нововиявленими обставинами слід зазначити, що наведена ним обставина з посиланням на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 року, є новою, а не нововиявленою, так як вона не існувала на час винесення судом першої інстанції рішення від 07.08.2025 року, а виникла тільки 25.09.2025.
Отже, встановлені у рішенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 обставини не можуть вважатися нововиявленими, і, як наслідок, стати підставою для перегляду рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Щодо іншої підстави слід зазначити, що представник заявника звернулася до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 22.10.2025.
Згідно пунктом 3 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема , з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Приймаючи до уваги вказані законодавчі приписи, слід констатувати, що судове рішення Верховного Суду у справі № 303/5363/24, на яке представник заявника посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, постановлено 11.09.2025, яке той же день набрало законної сили у відповідності до приписів частини першої статті 419 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням правових норм ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами могла бути подана до суду протягом тридцяти днів з вищевказаної дати.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На противагу зазначеному, заявником не подано до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку з зазначенням поважності причин такого пропуску.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня
2008 року (справа «Пономарьов проти України») вказано, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Повноваження судів на перегляд справи повинні використовуватися лише з метою виправлення судових помилок, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд судами справ не повинен розглядатися як завуальована апеляція, а сама лише можливість того, що можуть існувати дві точки зору щодо предмету спору не є підставою для перегляду рішення.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. При цьому процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, який раніше не міг бути доступним, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пункти 27 - 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Відповідно до частини четвертої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Таким чином, заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подана з пропуском встановленого строку, фактичним наслідком чого є повернення заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 361, 366 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву повернути без розгляду.
2. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя В.В. Кость