28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 461/2731/25
провадження № 51-3892ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу законного представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 ,
встановив:
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася до Суду із касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6 .
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року касаційну скаргу представника потерпілого було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема через недотримання положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у їх взаємозв'язку з приписами статей 433, 436, 437 КПК, та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року представник потерпілого подала нову касаційну скаргу, в якій змінила вимогу до суду касаційної інстанції.
Відповідно до змісту приписів ст. 436 КПК, які визначають повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
У новій касаційній скарзі представник потерпілого просить скасувати вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Сформульована вимога до суду касаційної інстанції суперечить приписам
ст. 436 КПК, оскільки скасувати судове рішення суду першої інстанції касаційний суд може за наявності відповідних підстав лише у сукупності зі скасуванням рішення суду апеляційної інстанції, постановленого за результатом перегляду вироку місцевого суду, натомість у вимогах нової касаційної скарги про таке не йдеться.
Крім того, в мотивувальній частині касаційної скарги представник потерпілого посилається на необхідність зміни вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, що суперечить вимозі про скасування вироку місцевого суду.
З огляду на приписи ст. 26 КПК, враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ч. 2 ст. 433 цього Кодексу у межах касаційної скарги, а повторне залишення касаційної скарги без руху чинним КПК не передбачено, відсутність у поданій на виконання ухвали Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року скарзі, серед іншого, вимоги, яка узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою на погіршення становища засудженого.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги, відповідно до приписів ч. 4 ст. 429 КПК, не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу законного представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3