28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 161/20029/25
провадження № 51-4094ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Як убачається з копій судових рішень, слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ухвалою від 02 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області від участі в досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 42024030000000076.
Не погоджуючись із цією ухвалою слідчого судді, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої Волинський апеляційний суд ухвалою від 09 жовтня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
ОСОБА_4 не погодився із зазначеними вище ухвалами і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій порушує питання про скасування зазначених вище судових рішень.
Статтею 310 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено, що оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Тобто касаційне оскарження ухвал слідчого судді законом не передбачено.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Так, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, то у відкритті касаційного провадження в цій частині має бути відмовлено на зазначеній підставі.
Водночас ч. 6 ст. 399 КПК визначено, що ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Також Суд зауважує, що положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Як убачається із копій судових рішень, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді за результатами розгляду заяви про відвід слідчого у кримінальному провадженні № 42024030000000076. Таким чином, ОСОБА_4 оскаржував до Волинського апеляційного суду ухвалу слідчого судді, апеляційне оскарження якої не передбачено статтями 309, 307 КПК.
Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, зокрема, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, суддя апеляційного суду, з урахуванням зазначених вище положень закону, правильно встановив, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до приписів КПК не підлягає апеляційному оскарженню, а тому, відмовляючи одноособово у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КК діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Волинського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Таким чином, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 .
Крім того, Суд зауважує, що скаржник просить суд касаційної інстанції задовольнити заяву про відвід слідчої; доручити прокурору Волинської області забезпечити призначення іншого неупередженого слідчого; звернути увагу Генеральної прокуратури України на факти дискримінації ветерана війни, журналіста та ВПО, проте вирішення цих питань не належить до компетенції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та, відповідно, не може бути розглянуте за цією скаргою.
Клопотання ОСОБА_4 про «визнання поважною причини подачі скарги після отримання ухвали апеляційного суду», яке з урахуванням зазначеного у скарзі обґрунтування про те, що «строк касаційного оскарження не пропущено з вини скаржника», необхідно розглянути в аспекті поновлення строку касаційного оскарження. Так, Верховний Суд зауважує, що скаржник звернувся з касаційною скаргою в межах строку на касаційне оскарження, оскільки початок перебігу тримісячного строку для подання ним касаційної скарги розпочався - 10 жовтня 2025 року та ще не закінчився, оскільки останній день строку припадає на 12 січня 2026 року (з урахуванням того, що останній день строку, а саме 10 січня 2026 року, вихідний день - субота). Водночас касатор подав скаргу 21 жовтня 2025 року, тому необхідності поновлювати йому цей строк немає.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Волинського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2025 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3