22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №734/2772/23
провадження № 51-2217км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12023275460000064, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тужар Козелецького району (зараз - Чернігівського) Чернігівської області, жителя
цього ж населеного пункту ( АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця
с. Косачівка Козелецького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня
2024 року ОСОБА_8 і ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, та призначенопокарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК вказаних вище осіб звільнено від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком 1рік і покладенона них низкуобов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Задоволено цивільний позов прокурора, ухвалено стягнути солідарно
з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до бюджету Деснянської селищної
ради Чернігівського району Чернігівської області 774 488,16 грн завданої навколишньому природному середовищу (державі) шкоди внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом.
Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), статей 96-1, 96-2 КК ухвалено конфіскувати в дохід держави: сітку; човен «Казанка» з двигуном «Вихір 25»; мотоцикл Іж з коляскою,д.н.з. НОМЕР_1 ; мотоцикл з коляскою д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , НОМЕР_4.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; процесуальних витрат; скасування арешту майна.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими
й засуджено за незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду(ч. 1 ст. 249 КК), за вказаних нижче обставин.
14березня 2023року приблизно о 13:30 ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , перебуваючи на території господарської зони регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» біля прибережної зони Київського водосховища,що поблизу с. Сорокошичі Деснянської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, у човні з двигуном, порушуючи вимоги ст. 52-1Закону України «Про тваринний світ», ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 94 Водного кодексу України, за допомогою однієї сітки зябрової, добування (вилов) водних біоресурсів якими відповідно до
пп.1 п.1 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, заборонено, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснили незаконне добування (вилов) водних біоресурсів - риб: виду карась сріблястий
- 548 шт., роду щука - 1 шт., роду судак - 3 шт., роду білизна - 1 шт., роду краснопірка - 4 шт., роду короп (сазан) - 1 шт., виду лящ - 2 шт., загальною кількістю 560 штук, чим спричинилиістотну екологічну шкоду навколишньому природному середовищу (державі) на загальну суму 774 488,16 грн.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 18 квітня 2025 року вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8
та ОСОБА_9 скасував у частині вирішення питання про речові докази.
Речові докази: мотоцикл Іж з коляскою д.н.з. НОМЕР_1 ,і мотоцикл з коляскою,
д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , постановивповернути власникам. У решті вирок суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій іпризначити новий розгляд у місцевому суді.
На переконання захисника, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону полягають у такому: не було встановлено часу та місця вчинення кримінального проступку, зокрема, де саме здобуто вилучені водні біоресурси
(в межах чи поза межами КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський»), які були в мішках; не з'ясовано способу вчинення кримінального проступку, тобто того, як було здобуто водні біоресурси (придбані за гроші чи незаконно виловлені), а також якими знаряддями, що має істотне значення, оскільки саме ці ресурси було обраховано під час складання висновку експерта щодо розміру шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищу.
Крім того, не доведено, яка саме кількість і види водних біоресурсів були в сітці
як знарядді незаконного вилову, а яка - у мішках, що впливає на достовірність розрахунків, наведених у висновку експерта від 02 червня 2023 року.
У згаданому експертному висновку, на який посилаються суди, указано, що визначення істотності шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, виходить за межі компетенції судового експерта.
Суди попередніх інстанцій проігнорували й не надали обґрунтованих мотивів відхилення доводів захисту про те, що координати, які експерт зазначив як місце вилову, згідно з протоколом огляду місця події від 14 березня 2023 року відповідають лише місцю виявлення та вилучення біоресурсів, а не місцю вчинення правопорушення. Водночас координати, наведені у первинних документах як місце вчинення правопорушення, експерт до уваги не взяв.
Посилання суду на лист Інституту рибного господарства від 30 травня 2023 року як на доказ істотності шкоди довкіллю не може замінити повноцінного експертного висновку.
Отже, на переконання скаржника, належним чином не підтверджено розміру спричиненої шкоди.
Також, вважає висновки судів про встановлення місця вчинення кримінального проступку безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та суперечливих показаннях свідка ОСОБА_11 і в них не наведено належних мотивів відхилення аргументів сторони захисту щодо цих обставин.
Указані порушення свідчать не лише про невстановлення факту вчинення кримінального проступку, а й про відсутність складу ч. 1 ст. 249 КК, адже розрахунок шкоди, заподіяної незаконним добуванням або знищенням водних біоресурсів, не є належним доказом її істотності, а відповідної експертизи не було проведено.
Крім того, посилається на неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність, оскільки рішення судів про спеціальну конфіскацію човна «Казанка» з двигуном «Вихір 25» є незаконними, адже
не встановлено власників або володільців указаного майна, а також їх обізнаності про його використання для незаконного вилову риби, що суперечить приписам
ст. 96-2 КК та ст. 100 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 підтримав подану касаційні скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 , надавши відповідні пояснення, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни. Таку ж позицію висловила й прокурор ОСОБА_5 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши доводи в касаційній скарзі захисника, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність іневідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд керуєтьсяфактичними обставинамисправи, установленимисудами попередніх інстанцій.
Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.Тож відповідно до вимог ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції, зокрема, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Переважна більшість доводів, викладениху касаційній скарзі захисника, якими вінобґрунтовуєзаявлені вимоги, аналогічні доводам апеляційної скарги сторони захисту, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин буловчиненой обвинувачений є винуватиму вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, які визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок усебічного йнеупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що, для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду.
Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8
та ОСОБА_9 , на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано.
Так, місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК,
та обґрунтував своє рішення, зокрема, даними, що містяться: у показаннях свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Також цей висновок базується на досліджених у суді письмових доказах, зокрема:
? протоколі огляду місцевості від 14 березня 2023 року,згідно з яким виявлено та вилучено рибу: карась - 548 шт., щука - 1 шт., судак - 3 шт., білизна -1 шт., краснопірка - 4 шт., сазан - 1 шт., лящ - 2 шт., сіткувисотою 1 м та довжиною 65 м з вічком 0.50. За 30 метрів від виявленої риби на березі водойми - човен «Казанка» з двигуном «Вихір 25». Ліворуч, за 50 метріввід човна - серед тонких дерев мотоцикл Іж, д.н.з. НОМЕР_5 , з мотоколяскою, ліворуч за5 метрів- мотоцикл з коляскою, д. н.з НОМЕР_6. Поряд перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
? протоколі слідчого експерименту від 14 грудня 2023 року за участюсвідка ОСОБА_17 , під час якого останній показав місце, де було виявлено двох осіб (східна околиця Київського водосховища в межах населеного пункту Сорокошичі), човен, на якому вони прибули й у якому булодвачи тримішки з рибою, ящик
з сіткою, в якому була риба, та кілька мішків на березі неподалік;
? протоколах слідчих експериментів від 29 травня 2023 рокуза участюсвідків ОСОБА_17 , у ходіпроведення яких останні повідомили про виявлення двох чоловіків, один з яких перебував у човні, а інший- за кілька метрів від нього, наявність у човні мішків з рибою та пластикової ємності із сітками й рибою у них, а такожкількох мішків з рибою на березі;
? листі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства
у місті Києві та Київській області від 25 травня 2023 року, відповідно до якого
у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні дозволина спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та ліцензії на любительський і спортивний вилов риби цінних видів;
? відповіді КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» від 04жовтня 2024року № 01-35/90 та додатку до неї, згідно з яким відмітки за координатами 51,1819800 30,5782476 та 51,1827800 30,5483700 належатьдо природо-заповідного фонду парку;
? листі Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 30травня 2023року № 435-05/23 (далі - лист Інституту рибного господарства від 30травня 2023року),згідно з яким шкода рибному господарству України, завдана вилученням водних біоресурсів, є істотною;
? висновку експерта від 02 червня 2023 року № СЕ-19/125-23/3736-ЕЛ, відповідно до якого розмір екологічної шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу (державі), складає 774488, 16 грн.
За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясував усі обставини кримінального провадження, перевірив їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін і свободи вдоведенні їх переконливості, які досліджені в судовому засіданні та оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, взаємозв'язку, взаємодоповнюються між собою, узгоджуються і підтверджуються всукупності та яким дана належна оцінка у вироку.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності в діяннізасуджених складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК
1. Через відсутність висновку експерта про встановлення істотної шкоди внаслідок вчиненого діяння засудженими
Так, частиною 1 ст. 249 КК передбачено кримінальнувідповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
Об'єкт кримінального правопорушення - установлений порядок раціонального використання, охорони й відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища. Водночас кримінальне правопорушення є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди, що є однією з ознак об'єктивної сторони.
Істотна шкода - поняття оціночне, визначається з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.
Згідно з усталеною судовою практикою на те, що шкода є істотною, можуть вказувати такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби у період нересту, нечисленних її видів або тих, у відновленні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено тощо.
Водночасу цьому провадженні суди, на підставі висновку експерта від 02 червня 2023 року, встановили розмір заподіяних збитків,завданих навколишньому природному середовищу (державі), який становить 774 488,16 грн. Крім того,
у висновку експерт, не вирішуючи правове питання про визначення істотності шкоди, зауважив щодо виявлення кількісного показника (критерію) істотності шкоди - добування великої кількості водних біоресурсів.
До того ж, крім змістовної оцінки судами указаного висновку експерта, під час вирішення питання про наявність істотної шкоди, як обов'язкової ознаки складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, додатковобуло враховано дані про кількісні показники негативного впливу на іхтіофауну, наведені у листі Інституту рибного господарства від 30 травня 2023 року.
З огляду на викладене Суд уважає неспроможними доводи сторони захисту щодо недоведеності істотної шкоди навколишньому природному середовищу (державі), оскільки місцевий суд, з висновками якого обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належних та допустимих доказів установив істотну шкоду, спричинену протиправним діянням засуджених.
2. Через неналежне встановлення часу,місця, способу та знаряддя вчинення інкримінованого засудженимкримінального правопорушення
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про відсутність доказів щодо часу, місця, способу та знаряддя вчинення інкримінованого засудженимкримінального правопорушення, то колегія суддів уважає їх необґрунтованими
й такими, що повністю спростовуються висновками судів попередніх інстанцій, викладеними в оскаржуваних рішеннях.
У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що вказані вище питання були предметом детального дослідження судів першої та апеляційної інстанцій.
Так, апеляційний суд, повторно дослідившипротоколи слідчих експериментів
від 29 травня 2023 року за участю свідків ОСОБА_17 й ОСОБА_11 , зазначив, що в ході проведення цієї слідчої дії свідки повідомили про виявлення14 березня 2023 року двох чоловіків, один з яких перебував у човні, а інший - за кілька метрів від нього, наявність у човні мішків з рибою та пластикової ємності із сітками й рибою у них, а також кількох мішків з рибою на березі.
В аспекті доводів сторони захисту щодо суперечностей у показаннях свідків, колегія суддів зауважила, що їх показання, дані під час згаданихслідчих експериментів, повною мірою узгоджуються з їх свідченнями, наданими суду першої інстанції та між собою, у частині виявлення 14 березня 2023 року вході роботи вприкордонному рейді в районі узбережжя Київського водосховища двох осіб на березі, щодіставали із човна мішки білого кольору, у яких, як надалі виявилося, була риба. Перед цим вони чули шум двигуназ боку річки. На їх запитання, останні відповіли, що не мають дозволу на вилов риби, визнали, що плавзасіб і риба належать їм, на риболовлю приїхали на мотоциклі, який бувпоряд. Водночассвідок ОСОБА_11 суду показав, що бачив у бінокль на воді човен та двох чоловіків у ньому, один з яких діставав з води сітку та клав у човен, інших човнів на воді не було, тому він запевнив, що саме
ці люди та човен надалі ними були виявлені.
На підставі викладеного, апеляційний суд, погодившись з установленими місцевим судом фактичними обставинами кримінального провадження, зазначив, що місце вчинення кримінального правопорушення,встановлене в ході досудового розслідування та уточнене під чассудового розгляду, зокрема йз урахуванням показань свідка ОСОБА_11 , який зазначав, що,після того як почули звук двигуна, він у бінокль побачив човен із чоловіками, один з яких виймав сітку з рибою та клав у човен, і це відбувалося за 300-350 м від місця, де вони надалі виявили їх на березі.
Отже, суди встановилимісце вилову водних біоресурсів засудженими, яким
є територія, розташована на відстані 300-350 м від місця їх подальшого виявлення, і яка відповідно до інформації, наданої КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Міжріченський», належить до природно-заповідного фонду.
Водночас суди не знайшли підстав не довіряти послідовним показанням допитаних свідків, які підтверджуються данимипротоколу огляду місця події з додатками та іншими письмовими доказами, що узгоджуються між собою.
У цьому контексті обґрунтовано відхилено доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта, якийза місце вилову водних біоресурсів взяв, відповідно до протоколу огляду місця події від 14 березня 2023 року, територію з координатами, де за межами с. Сорокошичі біля берега затоки р. Дніпро виявлено та вилучено рибу, човен з двигуном ідва мотоцикли і яка, як було встановлено судами на підставі належних і допустимих доказів, є об'єктомприродно-заповідного фонду України - регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський».
Отже, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди належним чином встановили місце незаконного вилову водних біоресурсів, місце виявлення цих водних біоресурсів, а також час, спосіб, знаряддя та засіб вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність
у діянні ОСОБА_8 і ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, а тому доводи касаційної скарги в цій частині
є необґрунтованими.
Щодо спеціальноїконфіскації човна
Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до положень ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується в разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2023 року під час проведення огляду, крім іншого, виявлено та вилучено човен «Казанка» з двигуном «Вихір 25», на який ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 березня 2023 року накладено арешт (т. 2, а. с. 33, 34). Згідно з указаною ухвалою власника згаданого човна не встановлено.
У мотивувальній частині вироку судна підставі належних та допустимих доказів встановив безпосереднє використання засудженими човна для вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК. Заразом сторона захисту стверджувала про те, що згаданий човен засудженим не належить.
Колегія суддів вважає, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок,виконавприписи статей 96-1, 96-2 КК та ч. 9 ст. 100 КПК й обґрунтовано застосував спеціальну конфіскацію у власність держави зазначеного майна, яке було засобом вчинення кримінального правопорушення (п.4 ч. 1 ст. 96-2 КК).
Водночас сторона захисту не навела в касаційній скарзі обґрунтованих доводів про те, що будь-який власник (законний володілець) не знав про незаконне використання згаданого човна.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що за обставин цього кримінального провадження рішення місцевого суду, з яким погодився апеляційний суд,
про застосування спеціальної конфіскації човна «Казанка» з двигуном «Вихір 25»
є правильним і в цьому разі не порушує «справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».
Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині, касаційна скарга захисника не містить.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що матеріалами кримінального провадження підтверджено те, що висновки судів обох інстанцій про доведеність винуватості засуджених зроблено з дотриманням вимог статей 22, 23 КПК
на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Отже, Суд уважає, що всупереч доводам, наведеним у касаційній скарзі захисника, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є законними
й обґрунтованими, належним чином умотивованими та повною мірою відповідають приписам статей 370, 419КПК.
Ураховуючи те, що під час касаційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскаржених судових рішень, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2024 року
та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без зміни.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3