Справа №127/33504/25
Провадження №1-кс/127/13106/25
24 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю : прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000892 від 20.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000892 від 20.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 вересня 2025 року близько 15:00 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем "NISSAN PATROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Вінницьке шосе в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області у напрямку центру міста, зі швидкістю 104,7…..108,7 км/г., чим перевищив максимально допустиму швидкість руху на вказаному відрізку проїзної частини більше ніж у 2 рази, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не реагував на її зміну, в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину автодороги у напрямку зліва направо по ходу руху автомобіля не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив на нього наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла у вигляді: зяючої рани лобної ділянки та численних саден обличчя; перелому грудини з крововиливом у заднє середостіння, множинних двобічних переломів ребер по декільком анатомічним лініям з крововиливами у міжреберні м'язи, наявності рідкої крові в обох плевральних порожнинах (справа близько 200 мл. та зліва близько 1000 мл.), забиття легень; множинних розривів печінки, крововиливу у м'які тканини в ділянці правого наднирника, лінійного перелому лобкової кістки злів; закритого перелому обох кісток правого передпліччя, закритого перелому правої стегнової кістки, закритого перелому лівої стегнової кістки; множинних синців та саден кінцівок. Виявлена у ОСОБА_7 сполучна травма тіла виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок лобового зіткнення легкового транспортного засобу з відносно нерухомим об'єктом (тілом) та належить до тяжкого тілесного ушкодження оскільки має ознаки небезпеки для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_7 є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, водій автомобіля "NISSAN PATROL", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 порушив вимоги п. п. 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими: -п. 12.3 « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; -п. 12.4 « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.».
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху» знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті пішохода ОСОБА_7 .
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Сутиски, Тиврівського району, Вінницької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, працюючий головою ФГ «Про-Агро Плюс», раніше не судимий.
ОСОБА_6 , «22» жовтня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними доказами, а саме:
?протоколом огляду місця події від 20.09.2025;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
?висновком судово-медичної експертизи № 1066 від 21.10.2025;
?висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/102-25/2094-ІТ від 16.10.2025;
?протоколом перегляду відеозапису від 23.09.2025;
?протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 22.09.2025;
?висновком інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1,10.4 - № СЕ-19/102-25/2095-ІТ від 29.09.2025;
?сукупністю інших доказів зібраних в ході розслідування.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого потерпілий пішохід ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди, за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи не під цілодобовим домашнім арештом, може незаконно впливати на свідків, а також потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи не під цілодобовим домашнім арештом, може вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі і у сфері безпеки руху, у зв'язку із чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати відносно підозрюваного домашній арешт у нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію адвоката, вину визнав.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що відділом СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, № 12025020000000892 від 20.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В рамках вказаного провадження ОСОБА_6 , 22 жовтня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років, що свідчить про доведеність прокурором наявності вказаних ризиків.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 на виклики слідчого з'являється, надає покази, раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дитину, офіційно працевлаштований. Також в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний вину визнав та здійснює відшкодування шкоди потерпілим, що підтверджено розписками.
Враховуючи обставини та тяжкість вчиненого правопорушення, а також те, що у зв'язку з необхідністю проведення процесуальних дій з підозрюваним, останній має знаходитись в місці, відомому органу досудового розслідування, для оперативного проведення слідчих та процесуальних дій, враховуючи особу підозрюваного, його відношення до вчиненого правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що такий запобіжний захід як домашній арешт в певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України зможе запобігти ризикам зазначеним у статті 177 КПК України, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання в період часу з 22-00 год. по 06-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати житло в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 24.10.2025 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя