27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 592/9053/24
провадження № 51-1760 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 липня 2025 року щодо останнього,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернулась із касаційною скаргою, в якій порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. В обґрунтування клопотання вказує, що повний текст ухвали суду апеляційної інстанції від 14 липня 2025 року отримала через «Електронний суд» лише 24 липня 2025 року, а тому вважає, що строк на подання касаційної скарги пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Дослідивши доводи клопотання та долучену копію судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Зі змісту наведеної норми слідує, що початок перебігу строку на касаційне оскарження для всіх учасників кримінального провадження, окрім засудженого, який тримається під вартою, законодавець пов'язує лише із однією подією - днем проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
За приписами ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до правового висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Таким чином, посилання захисника про те, що обчислення строку на касаційне оскарження починається з моменту отримання повного тексту ухвали апеляційного суду від 14 липня 2025року, є необґрунтованим та безпідставним.
Як слідує із доданої копії ухвали апеляційного суду, судове засідання, у якому була проголошена оскаржувана ухвала, відбувалось в режимі відеоконференції за участі захисника ОСОБА_4 , що свідчить про її обізнаність із результатом апеляційного розгляду та порядком оскарження ухвали суду.
Враховуючи положення статей 115, 426 КПК України, останнім днем строку касаційного оскарження для захисника було 15 жовтня 2025 року, однак із даною касаційною скаргою ОСОБА_4 звернулась 21 жовтня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, при цьому порушує питання про його поновлення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК Українипередбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За сталою практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були, чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Наведений захисником у клопотанні довід про необхідність поновлення їй строку на касаційне оскарження Верховний Суд не може визнати поважним з огляду на таке.
При вирішенні цього питання Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом тримісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Разом з тим, Верховний Суд не може визнати поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження посилання захисника ОСОБА_4 на обставини отримання нею копії ухвали апеляційного суду, з огляду на таке:
по-перше, резолютивна частина ухвали апеляційного суду проголошена у судовому засіданні 14 липня 2025 року у присутності ОСОБА_4 , що свідчить про її обізнаність з результатами апеляційного розгляду; по-друге, тримісячний строк на касаційне оскарження судового рішення є досить тривалим та достатнім, щоб зацікавлена особа могла реалізувати своє право на апеляційне оскарження; по-третє, клопотання не містить жодних аргументів та їх документального підтвердження про вжиття захисником будь-яких розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право на касаційне оскарження в межах процесуального строку.
Інших причин, які завадили ОСОБА_4 протягом строку на касаційне оскарження звернутися до Суду та, які можна було б визнати поважними, у клопотанні не наведено та колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення захиснику пропущеного строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути захиснику ОСОБА_4 , оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 березня 2025 року та ухвалиПолтавського апеляційного суду від 14 липня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_5 , касаційну скаргу повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3