хвала
Іменем України
27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 1-13/2005
провадження № 51-10 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року,
встановив:
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 15 вересня 2025 року заяву засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення повернув особі, яка її подала.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою на зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року та постановити нову ухвалу якою відкрити провадження по справі та направити матеріали справи до Полтавського апеляційного суду для розгляду заяви по суті.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як убачається з копії оскаржуваного судового рішення, Полтавський апеляційний суд, повертаючи заяву засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення, хоча і послався на положення ч. 1 ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України, однак в мотивувальній частині ухвали чітко зазначив про те, що Апеляційний суд Полтавської області, ухвалюючи вирок 09 червня 2005 року щодо ОСОБА_4 , діяв на той час як суд першої інстанції відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року.
У зв'язку з прийняттям у 2012 році нової редакції Кримінального процесуального кодексу України апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції та позбавлені можливості діяти, як суд першої інстанції.
Так, 13 квітня 2012 року був прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК 2012 року), який набрав чинності 19 листопада 2012 року.
Відповідно до п. 11 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з п. 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК 2012 року апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Роз'яснення судового рішення дійсно передбачено положеннями ст. 380 КПК 2012 року.
Водночас, з огляду на зазначені вище перехідні положення КПК 2012 року, приймаючи до уваги, що положеннями Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року), які діяли до набрання чинності КПК 2012 року та відповідно до яких проводився розгляд цієї кримінальної справи, не передбачено можливості роз'яснення судових рішень, постановлених в порядку КПК 1960 року, і як наслідок не передбачено оскарження рішення з цих підстав, - у Суду відсутні процесуальні підстави для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції, якою було повернуто заяву засудженого ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення у справі, розгляд якої проводився в порядку КПК 1960 року.
За таких обставин, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року не може бути предметом касаційного перегляду та підлягає поверненню.
Викладене вище, на думку Суду, узгоджується з позицією колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведеною в ухвалі від 30 липня 2021 року (провадження № 51-3737 зр 21).
Керуючись КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК 2012 року в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3