28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 372/147/24
провадження № 61-13333ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області
від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 ,
третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство
«Ліси України» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок, ,
23 жовтня 2025 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги юридичною особою на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
У січні 2024 року позивач подав позов, який містить вимогу майнового характеру про повернення земельних ділянок.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Заявник вказує, що ціна позову становить 213 950, 72 грн, однак не надає належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (земельних ділянок), тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Заявник має обґрунтувати сплачений судовий збір з огляду на вартість спірного нерухомого майна або сплатити за подання касаційної скарги судовий збір за майнову вимогу за наступною формулою (А ? 1,5 % ?
200 %), де А - це вартість спірного майна (земельних ділянок).
Що стосується немайнових вимог про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації, Верховний Суду зазначає таке.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині немайнової вимоги у розмірі 12 112 грн (3028 грн х 2)х200%.
Крім цього, Верховний Суд звертає увагу заявника, що до касаційної скарги долучено платіжну інструкцію від 21 грудня 2023 року на суму 30 049, 26 грн, разом з тим, у суду немає достовірної інформації, що вказана суму сплачена на рахунок суду касаційної інстанції, як судовий збір за подання касаційної скарги заявником у справі 372/147/24.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 червня
2024 рокута постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня
2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко