22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 179/1160/24
провадження № 61-12883ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Щока Валентина Олександрівна, про усунення від спадкування за законом
17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
У касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 409 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Верховний Суд наголошує, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року залишено без змін рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року, а тому вимоги в прохальній частині касаційної скарги суперечать повноваженням суду касаційної інстанції, визначені статтею 409 ЦПК України.
А тому з огляду на вказане, заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, уточнивши рішення, які оскаржує та прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням статті 409 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Ігнатенко