Іменем України
"28" жовтня 2025 р. Справа153/1642/25
Провадження3/153/800/25-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 07.10.2025, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: дав ляпаса по обличчю та висловлювався нецензурними та образливими словами.
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме: судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу його місця проживання. На адресу суду повернулася судова повістка з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Потерпіла ОСОБА_2 на виклик суду не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме: судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу її місця проживання. На адресу суду повернулася судова повістка з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував. ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у його відсутності.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, ознаками цього правопорушення є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВАД №749457 від 07.10.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 07.10.2025; рапорт поліцейського СРПП ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області сержанта поліції Зелінського О.М. від 07.10.2025; копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.01.2025, вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а його дії кваліфікую, як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої особи.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчинених правопорушень та особу винного.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.
З врахуванням обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності, що підтверджено копією постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.01.2025, його ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 173-2, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець